Наукові записки

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР ВІДБУДОВИ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-Х РОКІВ: МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ В ІСТОРИЧНИХ КУРСАХ

2025-01-13T17:34:06+02:00

Стаття містить аналіз міжнародної та економічної ситуації на завершальному етапі Другої світової війни та у перші повоєнні роки, а також наслідків воєнної катастрофи для України. Розглянуто особливості підходів різних країн світу до відновлення свого економічного потенціалу.

Окреслено наукові погляди вітчизняних і зарубіжних учених на перспективні напрямки відбудови економіки різних європейських країн, яка була зруйнована під час Другої світової війни, та виокремлено ключові аспекти, що впливають на розвиток конкретних країн у таких умовах.

Констатовано, що концептуальні політичні рішення радянського уряду визначалися такими чинниками, як: виклики “холодної війни” (неможливість залучення інвестицій і передових технологій у вчорашніх союзників антигітлерівської коаліції, прагнення до встановлення паритету в озброєнні, зокрема ядерному, тощо), а також потребами відродження індустрії найрозвиненіших регіонів, першочергово України. Геополітичні амбіції Кремля визначили незаперечні пріоритети об’єктів військово-промислового комплексу, куди спрямовувалася переважна частина фінансових інвестицій, матеріально-технічних та людських ресурсів. Натомість соціальна сфера, як і до війни, залишалася на периферії уваги держави. Якщо провідні держави світу обрали курс на інноваційний розвиток, то правляча верхівка СРСР консервувала застарілу суворо централізовану, командно-адміністративну, забюрократизовану систему управління виробничими процесами й виробничі відносини. Наслідком цього стало технологічне відставання від Заходу і низькі життєві стандарти радянських громадян.

Розглянуто проблеми методології викладання теми відбудови індустрії України у післявоєнний період і зазначено основні ідейні концепти, на які повинен звернути увагу студентів педагог під час викладання історичних курсів.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-04-17T16:37:57+03:00

У статті теоретично та практично обґрунтовано ефективність використання проєктної технології на семінарських заняттях з дисципліни “Інноваційні технології навчання іноземних мов”. Зазначено, що впровадження проектної технології в освітній процес позитивно впливає на становлення і розвиток майбутнього професіонала, надаючи йому можливість швидко отримувати необхідну інформацію, систематизувати та узагальнювати її.

Розкрито сутність проєктної технології, проаналізовано історіографію впровадження проєктів в освітній процес, обговорено структурні елементи навчальних проєктів, виокремлено основні етапи реалізації проєктної роботи. Наведено приклад застосування проєктів на семінарських заняттях з “Інноваційних технологій навчання іноземних мов”.

Доведено, що застосування проєктної технології на семінарських заняттях сприяє практичному застосуванню набутих знань та вмінь. Проєктна форма організації роботи на семінарах надає можливість активно залучати студентів до співтворчості, створювати мотивацію до поглибленого навчання, стимулювати особистісне сприйняття навчальної дисципліни, формує навички як самостійної роботи, так і роботи у команді.

Вказано, що важливу роль у впровадженні проектної технології відіграє взаємодія педагога та здобувача освіти, під час якої викладач окреслює основні аспекти щодо ефективного використання технології, адже студент має чітко усвідомлювати, як функціонує процес оптимізації і технологізації освітнього процесу.

Проєктну технологію розглянуто як спосіб досягнення дидактичних цілей через детальну розробку проблеми, яка має завершитися реальним практичним результатом, оформленим певним чином. В основі технології лежить прагматична спрямованість на результат, який можна отримати в ході вирішення певної практичної або теоретичної проблеми.

Організація проєктної діяльності на семінарських заняттях сприяє розвиткові комунікативних навичок студентів за рахунок взаємодії між собою під час проведення дослідження і презентації його результатів.

КОМПЛЕКС ЗАВДАНЬ ДЛЯ НАВЧАННЯ ГОВОРІННЯ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2025-04-17T16:12:22+03:00

У статті запропонований комплекс завдань, який передбачає розвиток діалогічного та монологічного мовлення майбутніх учителів. Вони згодом зможуть використати отриманні знання, навчаючи учнів англійської мови за допомогою онлайн-ресурсів. В основу роботи покладено комунікативно-когнітивний підхід до навчання. Відповідно до нього нами передбачається поетапне формування знань і розвиток комунікативної компетенції майбутніх вчителів. Спираючись на тематичний принцип побудови освітнього процесу, дібрали до кожної теми ресурси, на яких розробили завдання, щоб відпрацьовувати різні вміння, серед яких – діалогічного та монологічного мовлення. Згідно з етапами формування компетентності у діалогічному мовленні ми розробили завдання та дібрали онлайн-ресурси, на яких можна реалізувати ці завдання.

Також ми представили фрагменти практичних занять, на яких використовувалися онлайн-ресурси та апробовувалися завдання, які дають можливість користувачам як в групі так самостійно виконувати вправи та отримувати очікуваний результат. Онлайн-ресурси можуть значно покращити навчальний ефект за рахунок наочності та супроводу аудіовізуальної інформації. У контексті дистанційного навчання онлайн-ресурси допомагають підтримувати або навіть підвищувати мотивацію більшості учнів до вивчення англійської мови.

Проведено ґрунтовний аналіз можливостей використання онлайн-ресурсів на уроках англійської мови в умовах дистанційного навчання та висвітлено аспекти їхнього використання під час реалізації освітнього процесу.

Зазначено, що сучасні онлайн-ресурси мають великий потенціал і відіграють важливу роль у процесі вивчення іноземної мови. Сучасне покоління учнів, яке навчається з цікавістю та легкістю, готове зануритися в інтернет-середовище, оскільки знає його основні переваги та можливості. Під час навчання іноземної мови вчителі використовують значну кількість інтернет-ресурсів, адже вони надають широкий спектр методів і засобів, за допомогою яких можна розвивати іншомовні комунікативні здібності учнів.

ДИЗАЙН ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2025-04-17T13:10:54+03:00

Для вдосконалення підготовки магістрів фармації в системі вищої освіти України на засадах впровадження передового досвіду європейських університетів здійснено проєктування й розробку моделі інтегрованого освітнього процесу підготовки майбутніх магістрів фармації в університетах країн Центральної та Східної Європи. Визначено дизайн упровадження науково обґрунтованої моделі в єдності методологічно-організаційного; експериментально-функціонального та моніторингово-оцінного блоків на засадах реалізації узагальненого європейського досвіду.

Застосування обґрунтованої моделі інтегрованого освітнього процесу підготовки магістрів фармації в університетах Центральної та Східної Європи у вищій фармацевтичній освіті України передбачає експериментальне навчання за оновленими змістом і структурою професійної підготовки; вирішення проблемних професійних ситуацій case-study за темами начальних модулів; науково-дослідну магістерську практику на базі наукових лабораторій фармацевтичних підприємств; реалізацію наукових творчих проєктів магістрів фармації в університетах країн Центральної та Східної Європи і України, участь в міжнародних програмах науково-практичних заходів; самоаналіз і коригування професійного розвитку в процесі навчання.

У статті вказано, що формування готовності до професійно-фармацевтичної діяльності майбутніх магістрів фармації в системі університетської освіти передбачає системну комплексну підготовку зі спеціальних фармацевтичних дисциплін. Якісна підготовка майбутніх магістрів фармації у ЗВО зумовлює вдосконалення організації викладання спеціальних навчальних дисциплін. Формування готовності до реалізації фахових компетенцій забезпечує комплексну готовність до майбутньої професійної діяльності. Саме тому впровадження інноваційних технологій в освітню практику є необхідним для модернізації змісту і структури професійної підготовки сучасних магістрів фармації як системного педагогічного процесу.

ПОНЯТТЯ ПРО МОВНУ ОСОБИСТІСТЬ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2025-04-11T15:51:38+03:00

У мовознавстві та літературознавстві проблеми лінгвостилістики і практичне дослідження мови окремих визначних письменників завжди актуальні. Вивчення особливостей ідеостилю на початку ХХ сторіччя пробудило розвідки художнього та поетичного слова.

Дослідження індивідуального стилю письменника як галузь українського мовознавства актуалізувалось у 40-х – 50-х роках двадцятого століття, коли з’явилися праці про творчість Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, П. Тичини, Ю. Яновського.

Поняття літературний стиль містить у собі низку складових частин: індивідуальна манера викладу думок окремого письменника, сукупність художніх засобів, характерних рис його творів, жанрів.

Майстерність письменника зумовлює не лише добір мовних засобів із загальнонаціональної скарбниці мови, а й поєднання їх у середині художнього цілого, створення таких особливостей стилю, що вирізняли б його серед інших митців, робили б його стиль індивідуальним. Зміст художнього твору, його образи, ставлення автора до зображуваних подій і героїв утілюється в мові. Мовна особистість письменника як об’єкт історичної стилістики є репрезентантом текстів різної жанрово-тематичної специфіки, створених у певну епоху в характерних стильових виявах під впливом екстралінгвальних і літературно-мистецьких законів. Вона розвивається на певному історико-філологічному тлі, що формує її відповідно до рівня розвитку того чи іншого суспільства, з одного боку, і стану розвитку мови, з іншого.

Виразна й образна мова літературних творів завдяки силі своїх літературно-естетичних особливостей помітно виділяється серед інших її різновидів, таким чином займаючи головуюче положення в системі засобів літературного вираження і, відповідно, впливаючи на розвиток усієї національної мовної культури.

Мова художньої літератури популяризує найкращі засоби та прийоми літературного вираження, одночасно виступаючи зразком та критерієм, на який повинні орієнтуватися при відборі мовних засобів. Звідси стає очевидною відповідальна роль письменника у формуванні літературної мови, у розвитку національної мовної культури.

ЦИФРОВА КУЛЬТУРА ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

2025-04-11T15:30:53+03:00

У статті здійснено аналіз сучасної освітньої дефініції – цифрової культури. На основі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, державних нормативно-правових документів доведено,, що назване поняття виходить за межі технологічної або цифрової галузі. Цифрова культура охоплює широке коло освітніх, культурологічних, соціогуманітарних та інших аспектів. Основні смислові акценти цифрової культури пов’язані з виникненням нових специфічних інформаційно-віртуальних форм культури та культурної комунікації.

Проведено аналіз наукових праць, який засвідчив інтерес учених до нових тенденцій цифровізації освітнього процесу. Впродовж останніх років з’явилося чимало нових та оновлених понять і термінів, пов’язаних з упровадженням цифрових технологій в освіту. Серед них слід виокремити такі, як: “цифрове навчання”, “онлайн-педагогіка”, “гібридна педагогіка”, цифровий інтелект”, “цифрова культура" тощо. Всі зазначені терміни характеризуються різноаспектністю тлумачень, оскільки називають явища та процеси, які виконують велику кількість освітніх функцій.

Поняття цифрової культури розглянуто на декількох рівнях і вказано, що матеріальний відповідає за технічні системи сучасних цифрових пристроїв; функціональний – забезпечення діяльності інститутів, які визначають форми взаємодії; символічний – опис символічної природи цифрової культури; ментальний – укорінення культури в психічне і психологічне сприйняття дійсності людиною; духовно-ціннісний – розвиток цінності цифрової культури в національному, міжнаціональному, релігійному, соціально-політичному, метафізичному контекстах.

Вказано, що майбутні фахівці природничих спеціальностей повинні мати можливість використовувати цифрові технології для співпраці з іншими, досягнення професійних, особистих, соціальних цілей, за підтримки їхнього активного громадянства та соціальної інтеграції. Цифрові навички мають містити можливості використання, фільтрування,, програмування та публікування цифрового контенту, мати можливість керувати та захищати інформацію, вміст, дані та цифрові ідентифікації, а також ефективно взаємодіяти з програмним забезпеченням, пристроями, штучним інтелектом або роботами (програмними ботами) тощо.

ВПЛИВ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ШКОЛИ НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЄВРОПИ

2025-04-11T15:13:01+03:00

У статті проаналізовано та узагальнено досвід організації освітнього процесу в одній з найстаріших медичних шкіл – Олександрійській медичній школі. Аналіз проведено у контексті сучасних тенденцій розвитку медичної освіти. Виокремлено тенденції, які були започатковані в часи існування Олександрійської медичної школи і в подальшому стали підґрунтям для формування фундаменту сучасної медичної освіти.

Мультикультурність, поєднання освіти з наукою, практична спрямованість освіти – такі базові дидактичні принципи беруть свої витоки у системі античної медичної школи, типовим представником якої є Олександрійська. Досліджено зародження основ сучасних форм та методів навчання.

Розглянуто матеріали архівних документів та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Окреслено теоретичне моделювання процесу формування та розвитку базових принципів і підходів у системі медичної освіти, з огляду на які впроваджуються сучасні тенденції медичної освіти.

Зазначено, що існує чимало письмових коментарів, які свідчать про зародження “міждисциплінарної” інтеграції в освітній системі у пізньоантичній Олександрії. Філософія відігравала важливу роль у процесі підготовки лікарів. Оскільки жанр коментарів користувався особливою популярністю, можна припустити, що розбір змісту робіт Аристотеля – це багатокомпонентний процес, якому присвячувалося багато часу.

Доведено, що вчення Олександрійської медичної школи відобразилися у системі європейської медичної освіти багатьох наступних століть. Зокрема полікультурний науковий клімат Олександрійської медичної школи вплинув на загальний розвиток медицини, винайдення нових методів лікування тощо. З огляду на історію функціонування та розвитку Олександрійської медичної школи, у сучасному педагогічному процесі було започатковано принцип багаторазового поділу складних проблем на окремі та більш прості для осмислення та розуміння студентами їхніх складових частин.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-04-11T14:46:25+03:00

У статті проаналізовано поняття “культури безпеки”, особливості її формування у дітей дошкільного та шкільного віку, обґрунтована необхідність запровадити до системи підготовки вчителів освітніх ступенів “Бакалавр” і “Магістр” “Безпекознавство” (освіта з безпеки), що деалізує конституційне право на формування безпечного життєвого і виробничого середовища, а також формування загальних компетентностей у здобувачів освіти щодо їх особистої та колективної безпеки загалом. Домінуюча роль у формуванні безпечної поведінки дошкільнят і учнів відводиться родині, вихователям, вчителям, які системно в період воєнного стану проводять відповідні цілеспрямовані заходи. Цей процес має інтегрований характер, який охоплює зовнішні і внутрішні чинники із залученням представників безпекових служб надзвичайних ситуацій, правоохоронних органів та Збройних сил України. Вагома роль відводиться громаді, представникам батьківського та учнівського врядування. Представлено структуру учасників формування культури безпеки в освітньому процесі, а також проаналізовано роль і участь в цьому проєкті “Вихователь безпеки”, який реалізується за ініціативи низки міністерств та громадських організацій для створення безпечного освітнього середовища.

Вказано, що задля уникнення психологічного травмування здобувачів освіти організовуються комунікації через встановлення довірливих відносин, налагодження діалогу. В педагогічній діяльності запроваджуються психологічні хвилини для здобувачів освіти різних вікових категорій, щоб отримувати можливість ділилися розповідями про події війни без нанесення психологічної травми.

Зазначено, що задля змін на краще слід впроваджувати дієві заходи з поліпшення ефективності організації освітнього процесу, а саме: підвищувати рівень інформованості суспільства щодо різноманітних небезпек і загроз; сприяти розвиткові безпечного існування на всіх культурних і суспільних рівнях.

ЗНАЧУЩІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ ТЕСТУВАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2025-01-30T15:16:50+02:00

У статті розглядається низка тестів з оцінювання знань студентів. Сучасне педагогічне тестування – це стандартизований та обʼєктивний метод контролю й оцінювання знань, умінь, навичок студентів, який визначає рівень підготовки та їх відповідність освітнім стандартам у конкретній галузі знань. Розрізняють внутрішнє та зовнішнє тестування навчальних досягнень.

Особливістю зовнішнього тестування є залучення незалежних експертів та закладів під час проведення іспитів, контрольних зрізів знань. Зовнішнє тестування є інструментом діагностики навчальних досягнень, складовою моніторингу якості навчального процесу. Результати такого тестування є досить ефективною, універсальною зовнішньою оцінкою знань, умінь та навичок випускників ЗВО, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності молодого спеціаліста на ринку праці, дає можливість отримати кращі умови праці. Внутрішнє тестування здійснюється безпосередньо в навчальних закладах викладачами, що дає можливість отримати достовірну інформацію про засвоєння студентами та учнями певної теми, зʼясувати проблеми у навчанні, прослідкувати динаміку зміни знань і навичок у студентів. Окрім цього, надає змогу дослідити основні тенденції освітняного процесу, внести необхідні зміни. Результати такого тестування необхідні для здійснення зворотного звʼязку між викладачами та учнями і корекції освітнього процесу. Зовнішнє та внутрішнє тестування мають окремі цілі щодо оцінювання знань студентів. Основною метою навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції а також відповідних мовних навичок та вмінь, обʼєктом тестування є ступінь сформованості комунікативних умінь.

Проаналізовано особливості проведення тестування різних видів, орієнтуючись на необхідність формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Внутрішнє і зовнішнє тестування мають свої характерні особливості, які впливають на їхню структуру та умови проведення.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ НОВОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ШКОЛОЮ

2025-01-30T14:36:31+02:00

У статті розглянуто та проаналізовано інноваційні технології управління новою українською школою. Охарактеризовано теоретичні підходи до визначення понять “технології”, “управлінські технології”, “управлінські інноваційні технології”. У статті розкрито зміст управлінських інноваційних технологій, проведено теоретичний аналіз наукових джерел з виокремленого питання. Проаналізовано сучасний стан та головні напрями пошуку, розроблення та впровадження інноваційних технологій управління у новій українській школі.

Автором проаналізовано місце і роль управлінських технологій у системі управління загальноосвітнім навчальним закладом. Здійснено обґрунтування актуальності використання управлінських технології у системі функцій управління. Охарактеризовано окремі сучасні технології управління. Розглянуто ефективність управління інноваційною діяльністю в умовах нової української школи, яка залежить від розвитку та збагачення всіх характеристик системи; оновлення функцій управління та конкретних управлінських дій; удосконалення організаційної системи управління; оптимізації технологій, механізмів управління; саморозвитку керівника закладу.

Встановлено, що основними принципами відбору інноваційних технологій є перспективність, демократичність, гуманістичність, інтегративність, реалістичність, цілісність, керованість, економічність, актуальність. Корисність новацій зумовлюється такими показниками: інноваційний потенціал; надійність та вірогідність очікуваних результатів; перспективність та подальший попит на інновацію.

Автором статті проаналізовано чинники, які впливають на впровадження нововведень як основи поліпшення роботи навчального закладу та умови, необхідні для здійснення інноваційної управлінської діяльності. Крім того, для здійснення управлінських інноваційних технологій керівник навчального закладу повинен бути творчою особистістю, мотивованою на управлінську діяльність, професійно обізнаним з основними навчально-виховними теоріями, зокрема інноваційної педагогіки та освітнього менеджменту.

СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2025-01-24T14:07:17+02:00

У статті з’ясовано особливості професійно-бойової діяльності фахівців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та їхнє місце у сучасній війні. Для дослідження зазначеної теми застосовувалися такі методи, як-от: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури, даних мережі Інтернет, документальний метод.

На основі аналізу відкритих літературних джерел виокремлено особливості професійної та бойової діяльності фахівців Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України та країн-членів НАТО. Розкрито їхнє призначення та основні завдання. Вивчено історичні аспекти формування ССО й типові завдання, серед яких виокремлюють такі, як: сучасні бойові дії та рейди; психологічні операції; робота “цивільної адміністрації”; здобуття розвідувальної інформації за лінією фронту; створення агентурних мереж; медична допомога; пошук, евакуація та доставка полонених, заручників; підготовка до переворотів, повалення режимів; впровадження у структуру військових організацій та спецслужб з метою шпигунства чи знищення людей, які представляють державі загрозу; проведення антитерористичних і операцій; виявлення, ідентифікація, визначення цілей для власних засобів ураження.

Доведено, що світові соціально-економічні та суспільно-політичні зміни другої половині ХХ століття, а також науково-технічний прогрес, що їх супроводжував, призвели до кардинальних змін у безпековому середовищі, зокрема й у поглядах і принципах ведення війн. Збройна боротьба вже не розглядається як основна форма ведення війни, а військова могутність – як необхідна умова перемоги. Нині важливу роль відіграють тактики та стратегії ведення війни, у яких повинен чітко орієнтуватися кожен військовий. Саме сукупність належної професійної підготовки бійців та їхнє розуміння усталених правил і законів війни надають можливість успішно виконувати завдання, поставлені командуванням.

Виявлено, що професійно-бойова діяльність фахівців ССО висуває високі вимоги як до професійної, так і до психофізичної підготовки особового складу, оскільки бійці повинні виконувати низку важливих завдань, від яких залежить безпосередня безпека країни та її громадян.

ФОРМУВАННЯ ХОРМЕЙСТЕРСЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ РОЗУЧУВАННЯ ВОКАЛЬНОГО ТВОРУ (на прикладі хорової обробки “Ой на горі сніг біленький”)

2025-01-13T22:16:54+02:00

В Україні підготовка фахівців у закладах вищої музично-педагогічної освіти здійснюється на основі компетентнісного підходу, що визначає сутність державних освітніх стандартів нового покоління, зміст навчальних програм. Майбутні викладачі музичного мистецтва, крім педагогічних компетентностей, набувають і хормейстерських, щоб здійснювати музичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу. Тому освітній процес із диригентсько-хорової підготовки має свою специфіку, а його організаційно-методичні засади потребують подальшого дослідження і вдосконалення. Завдяки хормейстерській підготовці, студенти набувають здатностей розучувати вокальний твір з виконавським колективом. Тому подальшої розробки потребує методика підготовки їх до роботи з вокальними ансамблями, методичне забезпечення освітнього процесу. Методологію дослідження становлять метод комплексного аналізу, безпосереднього показу, демонстрування хормейстерських прийомів роботи з вокальним твором. Здійснено аналіз партитури пісні “Ой на горі сніг біленький” в обробці О. Токар, охарактеризовано засоби музичної виразності, розкрито хормейстерські прийоми їхнього втілення у процесі ансамблевого виконання. Це сприятиме формуванню хормейстерських компетентностей у майбутнього викладача музичного мистецтва. Наголошено, перш ніж розпочати розучувати вокально-хоровий твір з виконавським колективом, хормейстеру необхідно розглянути й охарактеризувати поетичний текст, елементи музичної виразності: ритм, темп, тональність, динаміка, тембр, гармонія, за допомогою цього композитор виражає стан ліричного героя.

Доведено, що курс методики роботи з вокальним ансамблем потребує збагачення методичного забезпечення та проведення відповідних трансформацій, які допоможуть підвищити ефективність освітнього процесу, мотивувати студентів виробляти і вдосконалювати професійні навички, всебічно розвиватися тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ХОРЕОГРАФІВ (СONTEMPORARY DANCE)

2025-01-13T21:59:31+02:00

У статті розглянуто основні вектори формування майбутнього фахівця-хореографа, які характеризуються різноаспектністю, адже залежать від особистісних мотивів здобувача освіти, його оточення, соціально-політичної ситуації в країні тощо.

Проаналізовано наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, в яких вивчено питання щодо фахової підготовки хореографів у ЗВО, а також способи ефективної організації освітнього процесу. Науковці наголошують на проблемі розвитку професійної майстерності майбутніх хореографів, яку тлумачать як сукупність хореографічних та педагогічних навичок, що суттєво впливають на професійне становлення студентів.

Методологічний концепт відображає розкриття сутності творчого потенціалу хореографів і механізму, що відтворює внутрішні системні взаємозв’язки професійного становлення хореографів у системі неперервної освіти, а формування модельних параметрів творчого потенціалу хореографів відбувається на концептуально-методологічних засадах.

Вказано, що сучасний танець є водночас важливим транслятором та генератором актуальних культурних значень і смислів, оскільки надає можливість особистості повернутися до мудрості тіла і за допомогою різноманітних рухів віднайти гармонійне поєднання тілесності та свідомості, яке, зі свого боку, сприятиме розвиткові майбутнього фахівця.

Окрім цього, увага акцентується на важливості класичного танцю, що безпосередньо впливає на розвиток професійної майстерності майбутнього хореографа. Не менш значними вважаються і професійне виконавство, методика викладання основ танцю, здатність планувати заняття різної складності тощо.

Вивчено особливості методики викладання дисциплін сучасного танцю та досліджено навчальні компоненти, які вважаються одним із основних етапів активізації індивідуальних ресурсів особистості в освітньому процесі.

Доведено, що формування особистості й творчого потенціалу майбутніх хореографів у системі неперервної освіти залежить від суб’єктної та рефлексивної позицій, саморегульованого розвитку особистості хореографа у різних видах хореографічної діяльності, що збагачується за допомогою суб’єкт-суб’єктної взаємодії та ґрунтується на методологічному, науково-теоретичному і практико-методичному концептах.

ТЕХНОЛОГІЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

2025-01-13T20:36:05+02:00

У статті проаналізовано та узагальнено досвід навчання вищої математики здобувачів вищої освіти в галузі охорони здоров’я. Сформульовано завдання, що покладаються на математичну підготовку магістрів медицини з позицій професійної компетентності майбутнього лікаря. Досліджено формування основних змістових ліній математичної підготовки майбутніх магістрів медицини, що здійснюється в рамках навчальної дисципліни “Медична і біологічна фізика”, проаналізовано особливості організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами навчання. Показано перспективність використання технологій змішаного навчання для забезпечення якості математичної підготовки.

Окрім цього, обґрунтовано теоретико-методичні засади навчання вищої математики та математичної статистики майбутніх лікарів у змішаному форматі в умовах карантинних обмежень та воєнного стану. Окреслено основні вектори впливу викладача на здобувачів освіти, в сучасних умовах навчання педагог має стати не лише модератором освітнього процесу, а ще й повноцінним його учасником задля досягнення високих навчальних досягнень студентів і підвищення рівня власної професійної майстерності. Лише викладач, який здатен знайти індивідуальний підхід до кожного здобувача освіти, орієнтуючись на його психологічні особливості та цілі загалом, може сприяти формуванню розвиненої особистості майбутнього фахівця.

Вказано, що підготовка висококваліфікованого конкурентоспроможного фахівця галузі охорони здоров’я потребує комплексного системного аналізу всіх складових фахової підготовки у закладах вищої освіти. Фундаментальні природничі дисципліни, до яких традиційно відносять і дисципліни математичного циклу, є базою для вивчення фахових клінічних дисциплін і, водночас, тим фундаментом, на якому базується здатність навчатися та самовдосконалюватися впродовж всього життя.

ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДНОЇ ВЗАЄМОВІДПОВІДНОСТІ ЕПОНІМІЧНИХ ТЕРМІНІВ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-01-13T19:51:52+02:00

У статті досліджено проблему перекладної взаємовідповідності термінологічних одиниць англійської та української мов під час формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців нефілологічного профілю в закладах вищої освіти України. Окреслено зміст поняття “термінологічна компетентність” як важливого складника професійної компетентності, сформульовано лінгводидактичні умови оптимізації процесу навчання та опанування термінології в рамках курсу “Англійська мова за професійним спрямуванням”.

Встановлено, що розбіжності у лексичному наповненні термінологічних полів англійської та української мов виникають через певну концептуальну різноманітність, спричинену відмінностями в етапах розвитку науки і техніки в англомовних країнах та Україні. Це зумовлює існування в англійській та українській мовах національно-специфічної лексики (переважно епонімічних термінів). Така лексика є головною проблемою перекладу.

Визначено основні труднощі перекладу та з’ясовано характер перекладної взаємовідповідності термінологічної лексики англійської і української мов; визначено типові способи і прийоми перекладу англійських термінів, які ще не мають перекладних відповідників в українській мові; виявлено рівень перекладної взаємовідповідності англійської і української термінологічної лексики з компонентами епонімами. Встановлено, що термінологія природничих наук потребує уніфікації та стандартизації, котрі повинні проводитися з урахуванням як національних, так і міжнародних компонентів, а також тісного зв’язку досліджуваної термінології з відповідною галуззю.

Запропоновано систему пізнавальних, тренувальних і творчо-дослідницьких вправ, які мають на меті формування термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей закладів вищої освіти, зокрема розв’язання проблемних ситуацій, які вимагають пошуку фахових текстів, їх оцінки, креативного використання, перекладу і зіставлення українських наукових термінів з відповідниками з інших мов, що забезпечують у комплексі ефективну професійну діяльність.

ТРАНСКУЛЬТУРНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ СКАНДИНАВСЬКОГО ДОСВІДУ

2025-01-13T18:43:41+02:00

У статті досліджено особливості транскультурної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у скандинавських країнах. Скандинавський досвід реформування національних освітніх систем становить інтерес для української системи мистецької освіти.

Авторкою аналізується мистецька освіта в Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії; проводиться порівняльний аналіз термінів освіти в цих країнах; побудови ступеневої освіти; базових предметів; видів діяльності в закладах вищої освіти музичного спрямування. Аналізуючи науковий доробок українських авторів щодо практичних аспектів мистецької освітньої галузі у скандинавських країнах, авторка висвітлює тенденції, що домінують у системі скандинавської вищої освіти.

Зазначено, що у країнах Скандинавії активно підтримується мистецтво та культура за допомогою різних програм, грантів, стипендій тощо. Це стимулює розвиток молодих талантів і допомагає розширити можливості для творчості. Вказано, що існує значна кількість освітніх закладів, які спеціалізуються на мистецтві, дизайні та інших креативних галузях. Окрім цього, існують широкі можливості для розвитку музичного мистецтва і реалізації майбутніх учителів музичного мистецтва в музичній сфері.

Доведено, що мистецтво відіграє одну з найважливіших ролей у вихованні молодого покоління європейців та сприяє зміцненню міжкультурного взаєморозуміння на континенті, оскільки надає можливість здобувачам освіти активно самовдосконалюватися.

Акцентовано увагу на тому, що навіть у такий складний час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, враховуючи євроінтеграційні прагнення нашої держави, надзвичайно важливим є визначення умов ефективної транскультурної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, що нині зумовлює потребу врахування досвіду розвинених скандинавських країн та його застосування у становленні мистецької освіти України.

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ВІРТУАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

2025-01-13T18:17:26+02:00

У статті охарактеризовано сучасні підходи до проєктування та реалізації віртуального освітнього середовища фахової підготовки педагогів професійного навчання. Виокремлено поняття віртуального освітнього середовища фахової підготовки педагогів професійного навчання. Представлено трактування основних підходів до проєктування дидактичного комплексу інформаційного забезпечення з використанням в освітньому процесі переваг різних технологій. Розкрито концепцію професійно-орієнтованої технології навчання фахових дисциплін, яка передбачає, що в сучасних умовах студент повинен оптимально і в різних поєднаннях використовувати всі можливості, що надаються віртуальним освітнім середовищем. Охарактеризовано основні напрямки розвитку віртуального освітнього середовища фахової підготовки. Розкрито основні принципи підтримки динамічної рівноваги і єдності педагогічних і організаційних основ професійно-орієнтованої технології навчання фахових дисциплін. Проаналізовано та визначено організаційно-педагогічні вимоги до професійно-орієнтованої технології навчання фахових дисциплін на основі електронних навчально-методичних комплексів. Визначено педагогічні умови за допомогою яких реалізується професійно-орієнтована технологія навчання фахових дисциплін у закладах вищої освіти. Виокремлено основні організаційно-педагогічні і навчально-методичні аспекти цілепокладання при проєктуванні дидактичного комплексу інформаційного забезпечення. Охарактеризовано структуру показників сформованості фахової компетентності у майбутніх педагогів професійного навчання. Зроблено добір критеріїв і показників, які застосовуються у професійно-орієнтованій технології навчання та найбільш повно характеризують фахову компетентність педагога професійного навчання у цифровому середовищі професійної діяльності.