Наукові записки

ІНТЕГРАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ «МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ», «КОНФЛІКТОЛОГІЯ ТА ТЕОРІЯ ПЕРЕГОВОРІВ» ТА «ПСИХОЛОГІЯ» У ПРОЦЕСІ ЇХ ВИКЛАДАННЯ ЗДОБУВАЧАМ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Т. В. Андрущенко — 2023-06-27

У статті розглянуто специфіку інтеграції освітніх компонентів, яка на сьогодні вважається важливим професійно-навчальним запитом на підготовку компетентного та конкурентоспроможного фахівця з міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій. Сучасний фахівець із міжнародних відносин має кваліфіковано і відповідально реалізовувати міжнародні завдання у складний час конфліктів різного масштабу. Фахівець-міжнародник володіє більш широкими знаннями, тому зможе застосовувати їх доцільно і рентабельно.

Вказано, що освітні компоненти, особливо «Міжнародний захист прав людини», пов’язані з «Конфліктологією та теорією переговорів» і «Психологією», як стверджує колектив кафедри політичної психології та міжнародних відносин. Зважаючи на це, формується особистість фахівця-міжнародника, який здатен швидко ухвалювати рішення, адаптуватися до нових умов і комунікувати з колегами.

Проаналізовано наукові погляди вітчизняних учених на інтеграцію ключових компонентів у процесі викладання. Зазначено актуальні шляхи організації освітнього процесу з урахуванням вимог часу та запитів викладачів і здобувачів освіти.

Для того, щоб інтеграція дисциплін реалізувалася комфортно для всіх учасників освітнього процесу, викладачі на засіданнях кафедри обмінюються інформацією, досвідом, обмірковують, які зміни здобувачі освіти сприйматимуть краще. З огляду на це, всі самостійні та практичні завдання плануються, звіряються та після колегіального рішення пропонуються студентам для вирішення. Викладацька робота в групі вважається найбільш ефективною, оскільки дає змогу відразу вирішити суперечності, які виникають, і дібрати доцільні завдання, що сприятимуть формуванню особистості фахівця з міжнародних відносин.

Доведено, що інтеграція різних дисциплін позитивно впливає на результати освітньої діяльності як викладачів, так і здобувачів освіти.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Л. І. Бондаренко — 2023-06-27

Стаття присвячена питанню обґрунтування необхідності формування екологічної компетентності у фахівців природничих наук з умовах повномасштабної війни в Україні засобами цифрових технологій. Екологічна компетентність представлено як інструмент, що сприятиме прийняттю екологічно обґрунтованих рішень, щодо екоцидів зараз та швидшому й ефективнішому відновленню територій, що зазнали нищівних змін внаслідок військових дій.

Поточна ситуація в Україні потребує перегляду освітньої моделі й розширення екологічного вектору навчання. Внаслідок повномасштабної війни відбулась переоцінка світоглядних позицій. Вона починалась з виявлення і усвідомлення всіма громадянами значення не лише володіння певною базою теоретичних знань, а вміння застосовувати їх в своїй практичній діяльності, особливо в критичних ситуаціях, що потребують рішучих дій.

Це стосується й екологічної складової життя суспільства. Станом на січень 2024 року було зафіксовано близько 3,6 тис. злочинів проти довкілля, знищено Каховську ГЕС, заміновано великі за площею території тощо, а отже необхідність фахівців різних галузей достатньо компетентних в питаннях усунення екологічних наслідків військових дій буде зростати. Серед іншого важливим є набуття екологічної компетентності у фахівців природничих наук як майбутніх вчителів закладів освіти. Важливо не лише давати загальні теоретичні екологічні знання, а й вчити здобувачів використовувати набуті знання, як під час викладацької діяльності в майбутньому, так і у повсякденному житті.

Набуття екологічної компетентності фахівців природничих наук засобами цифрових технологій має не лише підвищити доступність екологічної освіти та розширити коло порушених питань, а й забезпечити формування чіткої позиції та практичних навичок.

МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ СКІФІВ

М. В Гладкий — 2023-06-27

У статті уточнено сутність дефініції «методологія педагогіки» як складного і системного явища та системи знань, що включає теорії, концепції, наукові гіпотези, методи педагогічного дослідження, формує стратегію напряму, за яким здійснюється дослідження. Визначено, що методологія педагогіки має філософсько-нормативну і діяльнісно-практичну складові. Доведено, що поняття «підхід» напряму пов’язано з процесом дослідження і отриманим результатом, а визначення методологічних підходів дослідження є важливою складовою проведення дослідно-експериментальної роботи і наукового пошуку. Серед різних груп методологічних підходів велику увагу в дослідженні звернено на ціннісно-змістові наукові підходи, котрі більшою мірою відображують специфіку формування досліджуваного феномена.

У статті визначено і розкрито сутність методологічних підходів формування національної ментальності майбутніх учителів засобами культурної спадщини скіфів (ментально-емоційний, особистісно зорієнтований, задачний, аксіологічний, культурологічний). Означені методологічні підходи розглядаються у дослідженні в певному порядку, однак їх послідовність не обумовлена важливістю чи первинністю роботи щодо формування досліджуваного феномена, бо всі вони відповідають його змісту та в логічній послідовності доповнюють один одного.

Основним завданням методології педагогіки є визначення наукових підходів до окремих досліджуваних процесів і явищ цієї науки. Говорячи про методологічний підхід наукового дослідження, потрібно розглядати його як спосіб мислення та пізнання об’єктивної реальності, що формується певними чинниками дослідження.

Автором статті доведена полівекторність і багатогранність формування національної ментальності майбутніх учителів засобами культурної спадщини скіфів на основі виокремлених методологічних підходів.

ЦИФРОВА КУЛЬТУРА ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Т. С. Гладун — 2023-06-27

У статті розглянуто специфіку формування цифрової культури фахівців природничих дисциплін, яка характеризується багатоаспектністю, оскільки залежить від багатьої чинників. Важливу роль у формуванні особистості фахівця природничих дисциплін відіграють його власні життєві погляди, мотиви, цілі тощо. Залежно від рівня знань добираються відповідні методи та прийоми навчання, що застосовуватимуться під час проведення занять.

Схарактеризовано тлумачення ключових термінів, за допомогою яких описуються особливості формування цифрової культури, яка у кожного здобувача освіти формується по-різному, зважаючи на його фізичні, психологічні та емоційні особливості. Вказано, що цифрова культура – це особистісна характеристика, яка містить у собі знання, вміння, навички та відносини, що дають можливість фахівцеві ефективно діяти або виконувати функції, спрямовані на досягнення мети у професійно-педагогічній діяльності.

Окрім цього, чільне місце у формуванні цифрової культури майбутнього фахівця природничих дисциплін посідають зовнішні та внутрішні обставини, які стають рушієм його змін. Сучасний фахівець природничих дисциплін, зі свого боку, має бути готовим до реалізації нових ідей, використовувати можливості інформаційно-цифрових технологій, підвищувати якість освітнього процесу тощо.

Проаналізовано наукові погляди вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування цифрової культури як складової професійної компетентності, адже саме за допомогою використання засобів цифрових технологій викладач отримує можливість швидко та ефективно працювати з інформаційними масивами та інтенсифікувати освітній процес.

Доведено, що цифрова культура вважається ключовою у процесі професійного зростання фахівця, проявляючись при вирішенні різних завдань із використанням засобів інформаційно-цифрових технологій.

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

Г. І. Гук — 2023-06-27

У статті представлені результати показників рухової активності школярів середнього шкільного віку інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти міста Львова на початку та після використання авторської програми фізичного виховання учнів інклюзивних класів ЗЗСО із застосуванням засобів настільного тенісу.

Зазначено, що стан здоров’я і рівня підготовленості учнів закладів загальної середньої освіти має незмінну тенденцію до погіршення через недостатній обсяг РА та перевантаженість навчанням.

Визначено динаміку рухової активності дітей середнього шкільного віку інклюзивних класів під час використання авторської програми фізичного виховання учнів інклюзивних класів ЗЗСО із застосуванням засобів настільного тенісу.

Доведено, що рухова активність є ключовим чинником, який впливає на фізичний розвиток, психологічне благополуччя та соціальну адаптацію дітей, найбільш важливою вона вважається для дітей з особливими потребами.

Впроваджено авторську програму фізичного виховання із застосуванням засобів настільного тенісу, в результаті якої зросли показники обсягів рухової активності дітей з ООП. Проте, незважаючи на суттєві зміни кількості кроків на день, кількість учнів із задовільним і початковим рівнями рухової активності не змінилася, залишившись такою самою. Це можна пояснити дуже низьким вихідним рівнем показників дітей з ООП і великим «кроком» в оцінюванні між початковим і задовільним рівнями.

Доведено, що за кількістю кроків та кількістю днів, протягом яких здобувачі освіти були активними, учні з ООП наблизилися до показників учнів без ООП, що свідчить про позитивний вплив програми фізичного виховання на першу групу.

Вказано, що впровадження авторської програми фізичного виховання із застосуванням настільного тенісу сприяло позитивним змінам у низці показників учнів з ООП, а також без ООП, що підтверджувало доцільність її застосування на практиці.

ОСНОВИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УЧНІВ РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ З ФІЗИКИ

Г. В. Касянова — 2023-06-27

У статті розглядаються питання, які стосуються методики навчання учнів розв’язувати задачі з фізики, а саме: розкрито зміст задачі, мету її розв’язання, розкрито дидактичні функції задачі (пізнавальну, відтворюючу, тренувально-формуючу, конструктивну, мотиваційну, систематизуючу, діагностико-профілактичну, контрольно-коригувальну), показано, що системний підхід до процесу навчання передбачає поєднання репродуктивної і творчої діяльності учнів. Залежно від характеру діяльності учнів під час розв’язування задач останні поділяються на стандартні і творчі. Робиться акцент на те, що навчальна творча задача характеризується тим, що в результаті її розв’язання знаходять суб’єктивно новий результат.

Зазначено, що сутність застосування задач як способу активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в раціональному доборі і використанні системи фізичних задач як творчих, так і алгоритмічних та керуванні, за потребою, ходом їх розв’язування вчителем фізики.

Побачити нову ідею – основна трудність таких задач. У процесі їх розв’язування учень опиняється в умовах проблемної ситуації, яку треба виявити, сформулювати або переформулювати. Звичайно, ступінь участі учнів у розв’язуванні таких задач виявляється неоднаковим і значною мірою залежить від їхніх можливостей. Для успішного керування процесом розв’язування треба відбирати задачі за принципом їх послідовного і поступового ускладнення. Занадто легкі задачі не можуть підтримувати пізнавальну активність учнів на належному рівні, а непосильні задачі підривають їх віру в свої можливості, породжують негативні емоції, знижують інтерес до навчання, тому потрібно розраховувати на високий, але посильний для учнів рівень трудності. Процес навчання – це і процес виховання багатьох рис людини, у тому числі наполегливості в досягненні мети, волі, старанності. Тому задачі в міру набування учнями знань, навичок і вмінь треба ускладнювати.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ДИЗАРТРІЄЮ

О. Б. Качуровська — 2023-06-27

У статті розглянуто проблему корекції мовлення у дітей з дизартрією засобами цифрових технологій.

Висвітлено погляди вчених на психолого-педагогічний потенціал цифрових технологій щодо корекції особливостей мовлення, які вказані у науковій літературі. Дослідники вбачають у цифрових технологіях навчання методологію і технологію освітнього чи навчально-корекційного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання, сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших до систем, що базуються на штучному інтелекті. Засоби інформаційної освіти – це засоби нових інформаційних технологій, зокрема й цифрові технології у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їхнє педагогічно доцільне використання.

Доведено, що граматична будова мовлення дітей з дизартрією характеризується незасвоєністю складних граматичних форм: місцевого відмінку, атипових форм, розмежування закінчень по типам відмін. Такі діти оволодівають граматичною будовою мовлення значно пізніше, ніж діти з нормальним мовленнєвим розвитком.

Проведено аналіз програмного забезпечення з погляду психолого-педагогічних особливостей його використання в навчанні дітей з порушеннями мовлення. Зазначено позитивні аспекти впровадження цифрових технологій, зокрема діагностичних програм для раннього виявлення порушень розвитку у дітей. Визначено основні пріоритетні напрями використання цифрових технологій навчання дітей з дизартрією. Порушення морфологічної системи мови у дітей із дизартрією виражається у суттєвих труднощах словозміни, що виявляється у великій кількості атипових словозмін, несформованості системи продуктивних словозмінних моделей, наявності варіативних замін афіксів, які розрізняються за значенням.

ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ

Ю. Мирошніченко — 2023-06-27

Важливою здачею сучасної освіти є оновлення й удосконалення змісту освіти і технологій навчання. Сучасне суспільство потребує підготовки фахівців із широким кругозором, творчим мисленням, практичним складом розуму, з вмінням самостійно досліджувати навколишнє середовище, отримувати обґрунтовані результати і практично їх застосовувати. Саме такі фахівці в майбутньому здатні забезпечити високий рівень розвитку наукового потенціалу і побудувати економічно стабільне суспільство.

Надзвичайно важливим фактором є активізація пізнавальної діяльності старшокласників, яка повинна починатися з використання різних засобів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнями матеріалу, що викладається вчителем.

У сучасних вчителів існує можливість застосовувати нові, активні технології навчання. Зокрема, це технологія, що передбачає інтенсивне використання сучасних мобільних гаджетів.

Електронні гаджети надають дають можливість вільного виходу в Інтернет, підтримку знімних носіїв інформації, потужні мобільні процесори, подання теоретичного матеріалу за допомогою відео-уроків. Мобільні пристрої і планшети на базі ОС Android все частіше стали використовувати в освітньому процесі у всьому світі. Подібні пристрої здатні допомогти здобувачам освіти поліпшити знання з різних предметів, підвищити інтерес до навчання, дають більшу свободу руху, забезпечують міжпредметні зв’язки.

Сучасні смартфони і планшети – це потужні складні пристрої з безліччю додатків, які можуть стати гарним помічником в навчанні, допоможуть дізнатися більше і швидше. Для цього потрібно тільки завантажити на гаджет додатки.

Як відомо, одними із ефективних прийомів активізації роботи учнів на уроці є проблемні питання або ж частково-пошукові завдання, створення проблемних ситуацій.

Можливість неодноразово повторити дослід у віртуальній лабораторії допомагає учням запам’ятати навчальний матеріал. Ситуація успіху, коли дитина повторила дію неодноразово і зрозуміла її природу, суттєво впливає на пізнавальну активність учнів, що відображається на якості реалізації поставлених цілей на уроці.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Л. В. Мова — 2023-06-27

У статті вказано, що освітній процес має передбачати зміст, який максимально сприятиме усвідомленню та реалізації завдань професійного розвитку майбутніх музикантів, поза якими творча самореалізація не може відбутись. На сьогодні актуальним є баланс між структурованим навчанням та використанням імпровізаційних технік під час освітнього процесу. Важливо пам’ятати, що репродуктивні завдання мають поступово змінюватись на творчі та творчо-дослідницькі.

Розглянуто наукові погляди вчених на психолого-педагогічні умови творчої самореалізації фахівців музичного мистецтва, а також проблеми теоретичних та методичних засад підготовки майбутнього вчителя до самореалізації у професійній діяльності.

Зазначено, що творча самореалізація майбутнього фахівця-музиканта в інтерпретаційному процесі охоплює шлях внутрішньої індивідуальної мети – від першої думки про художню ідею твору і до її втілення. Джерелом творчої самореалізації є духовний потенціал особистості музиканта, який відображає актуалізацію духовних сил в цьому процесі.

Використання джазової імпровізації під час фахової підготовки студентів закладів вищої мистецької освіти розширює їхні можливості та сприяє розвиткові духовного потенціалу музиканта-педагога й музиканта-інструменталіста, формуванню професійних компетентностей та вдосконаленню виконавських умінь і навичок.

Доведено, що для формування у студентів здатності до саморегуляції важливо спонукати їх чітко визначати мету діяльності та результату, відшукувати оптимальні шляхи досягнення окресленої мети діяльності, яка є детермінантою саморегуляції студентів. Саморегуляція вважається процесом, що характеризується конкретним ступенем внутрішнього напруження. Усвідомлення вміння керувати власним емоційним станом перетворюються на відповідні навички, що безпосередньо впливають на власну діяльність.

ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

О. С. Падалка — 2023-06-27

У статті розглянуто специфіку розвитку економічної освіти, яка нині має вирішальне значення для формування інтелектуального потенціалу, необхідного для вдосконалення всіх сфер життя.

Зазначено, що заклади вищої освіти відіграють важливу роль у реалізації стратегії економічного зростання, що, зі свого боку, залежить від здобутих знань фахівців, які беруть активну участь у формуванні демократичного суспільства. Вказано, що заклади вищої освіти мають сприяти зміцненню держави, стимулюючи розвиток активної суспільної діяльності, а також впровадженню відповідних інновацій. Інноваційна освіта передбачає розвиток здатності людини аналізувати найважливіші питання і проблеми, розглядаючи наявні факти в певному контексті.

У наш час інновації перетворюються на новий бренд сучасності внаслідок певних соціально-економічних, культурних трансформацій. Їх не існувало від початку століть і не завжди були притаманні людському способу існування.

Проаналізовано наукові погляди вчених на розвиток економічної освіти з погляду історичного контексту і сучасності. Класична економічна школа під впливом діалектики Г. Гегеля інтерпретує нововведення як явище, що нерівномірно розвивається під час суспільних криз.

Досліджено, що в першій половині ХІХ ст. інновації охоплюють гуманітарні галузі та творчість. В економічній науці інновації починають фігурувати у період детального аналізу не лише духовно-культурної сфери, а й виробництва, внутрішніх закономірностей економічної системи, пошуку об’єктивних законів її функціонування і розвитку. На сьогодні інновації відіграють роль рушійної сили економічного прогресу і розвитку всіх сфер життя загалом.

Автором розглянуто поняття інновації як процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, який є фінансово вигідним. Водночас техніко-економічні та інші зміни в соціальному середовищі також вважаються інноваціями, що призводять до розвитку суспільства.

ЗМІСТОВНО-СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ-СКРИПАЛІВ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

О. І. Пилип — 2023-06-27

У статті розглянуто проблему переосмислення в теоретичному та практичному вимірах змістового наповнення та структури інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів, узагальнюються методичні підходи до визначення компонентів досліджуваного феномену, що дає змогу забезпечити підвищення професійного рівня інструментальної підготовки студентів у відповідності до сучасних вимог. У публікації викладено авторську позицію щодо теоретичних засад інструментальної підготовки бакалаврів-скрипалів та практичної детерміновості її змісту з огляду на особливості професійної підготовки майбутнього музиканта-педагога.

Проаналізовано наукові погляди вітчизняних і зарубіжних учених на особливості інструментальної підготовки майбутніх скрипалів у вищих закладах освіти. Спираючись на здійснений аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми, доведено, що інструментальна підготовка музиканта складається з таких структурних компонентів, як: мотиваційно-вольовий; інформаційно-технологічний; комунікативно-регулюючий; творчо-реалізуючий.

Подано наукове тлумачення поняття «мотивація», що визначають як спонукання, які викликають активність організму і визначають її спрямованість. Мотивація інструментально-виконавської діяльності вміщує багато складових (емоції, потреби, спонуки, мотиви, інтереси, цінності, суспільні ідеали, художні смаки, оволодіння музичним інструментам), які мають властивість часто змінюватися і вступати в нову взаємодію одна з одною.

Вказано, що інструментальна підготовка сучасних бакалаврів музичного мистецтва – це процес і результат оволодіння системою музично-теоретичних знань, практично-виконавських умінь, що виражається у здатності до художньо-обґрунтованої інтерпретації змісту музичного твору та уможливлює особистісне і професійне зростання фахівця.

ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ТРЕНД СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

В. М. Слабко — 2023-06-27

У статті вказано, що сучасний світ висуває нові вимоги до педагогічних працівників, оскільки щоденно збільшується кількість інформації, спостерігається стрімкий розвиток інноваційних технологій, виникають нові освітні напрямки тощо. В таких умовах необхідно готувати фахівців, які зможуть швидко адаптуватися до умов праці, ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність, налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу та вчитися впродовж усього життя.

Зазначено, що саме цифрова компетентність відіграє важливу роль у формуванні професійної компетентності педагогічних працівників, адже це дає можливість викладачам осучаснювати освітній процес, зацікавлювати здобувачів освіти, давати їм можливість саморозвиватися тощо.

Проведено аналіз наукових поглядів вітчизняних і зарубіжних учених на формування цифрової компетентності педагогів, яка на сьогодні вважається одним із найважливіших кроків на шляху до реформування освіти в Україні. Враховуючи динамічний розвиток цифрових технологій, українські та зарубіжні науковці активно досліджують методику формування професійної та цифрової компетентностей педагогічних працівників. Їхніми дослідженнями також охоплено питання ефективного впровадження інформаційних технологій у процес навчання та підготовки педагогів до роботи в цифровому середовищі.

Розглянуто опис цифрової компетентності педагогічного працівника, який розроблено відповідно до Концепції розвитку педагогічної освіти і Європейських рамкових документів про цифрову компетентність.

Доведено, що у світі, де цифрові технології дотичні до всіх сфер життя, педагогічні працівники мають володіти не лише глибокими знаннями з предметів, які вони викладають, але й певною сукупністю цифрових компетентностей, які нададуть їм змогу ефективно використовувати цифрові інструменти в освітньому процесі та готувати здобувачів освіти до життя в цифровому суспільстві.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Л. В. Слободянюк — 2023-06-27

Сучасний ринок праці висуває нові вимоги до фахівців загалом і до фахівців у галузі інформаційних технологій зокрема. Це ставить перед закладом освіти пошук нових підходів та врахування низки педагогічних умов, які орієнтовані на підготовку конкурентоспроможних фахівців у галузі інформаційних технологій.

Однією з головних проблем при підготовці висококваліфікованих фахівців комп’ютерної інженерії є розрив між фундаментальною академічною підготовкою та практичними навичками. Саме тому важливим є розроблення педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії, які сприятимуть налагодженню балансу між академічними і практичними знаннями, визначать умови, найбільш сприятливі для розвитку високоякісного фахівця, відкриють нові інтегративні можливості.

Дослідження педагогічних умов як теоретичної основи становлять наукові положення сучасної педагогічної науки щодо професійної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО та ЗФПО (А. Алексюк, Є. Хриков, О. Бондарчук, О. Гулай, А. Кокарєва, Е. Лузік, П. Лузан), використання інформаційних технологій у професійно-технічному процесі закладів освіти (Р. Гуревич, В. Клочко, М. Козяр).

Метою цієї статті є розкрити реалізацію педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти.

Визначено педагогічні умови формування професійної компетентності бакалаврів з комп’ютерної інженерії у закладах фахової передвищої освіти: створення мотиваційно-ціннісного середовища в навчальному процесі закладу фахової передвищої освіти для вироблення у студентів ціннісного ставлення до опанування фаху фахівця з комп’ютерних технологій; використання інноваційних технологій навчання для формування у майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії професійно-практичного компонента професійної компетентності; розвиток soft skills майбутніх бакалаврів з комп’ютерної інженерії (комунікативних здібностей, лідерських якостей, тайм-менеджменту, резильєнтності, емоційного інтелекту, емпатійності, навичок командної роботи) засобами тренінгових та проєктних технологій.

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФІЛОЛОГА ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ЗВО: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

О. О. Стрельник — 2023-06-27

У статті висвітлено значення міжкультурної компетентності майбутніх філологів у процесі фахової підготовки студентів педагогічних ЗВО України. Обґрунтовано психолого-педагогічні механізми фахового становлення майбутніх філологів.

Зазначено, що педагогічні аспекти формування міжкультурної компетентності майбутнього філолога відображають суперечності, які виникають між вимогами суспільства до готовності майбутнього філолога щодо формування міжкультурної компетентності здобувачів і недостатнім рівнем їхньої професійної підготовки; між усвідомленням майбутніми філологами значущості міжкультурної компетентності та недостатнім рівнем навчально-методичного забезпечення освітнього процесу для реалізації цього завдання; між потребою міжкультурного розвитку майбутніх філологів та їхньою недостатньою вмотивованістю в процесі навчання у ЗВО.

Проаналізовано формування іншомовної міжкультурної компетентності майбутніх філологів, яке вважається комплексним і багатоаспектним питанням, оскільки різні аспекти цієї наукової проблеми вивчалися у педагогіці, психології, етнографії, культурології, історії, соціології та філософії освіти.

Визначено роль міжкультурної компетентності майбутніх філологів, а також схарактеризовано особливості цього процесу в період фахової підготовки у ЗВО.

Вказано, що соціальний аспект міжкультурної компетентності майбутніх філологів пов’язаний із активною позицією студента як суб’єкта педагогічної взаємодії, з його здатністю реалізовувати власні (або спільні) потреби та інтереси в загальній ціннісній системі координат педагогічної освіти.

Науково підтверджено, що творча, соціально відповідальна й активна особистість характеризується почуттям нового, критичним ставленням до навколишнього світу, усвідомленням свого місця і ролі серед інших. Фахову підготовку майбутніх філологів розглянуто як процес побудови, підтримки та управління всіма видами та формами зовнішніх та внутрішньо-психологічних навчальних дій.

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ STEM-ОСВІТИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА

Л. А. Ткаченко — 2023-06-27

У статті висвітлено особливості сучасної STEM-освіти у професійній діяльності педагога. В сучасному світі такий напрямок як STEM-освіта запроваджено у більшості розвинутих країн світу. Це дає можливість збільшити природничо-науковий компонент у навчальних програмах. Ознайомлення здобувачів зі STEM-професіями передбачає занурення їх у світ нових понять і технологій, наприклад: інновація, STEM і STEAM-освіта, STEM-спеціальності, STEM-грамотність, креативна індустрія, нанотехнології, наукова грамотність, освітня робототехніка, проєктна діяльність тощо.

Особливостями сучасної STEM-освіти є: інтегроване навчання за «темами», а не з предметів; застосування науково-технічних знань у реальному житті; розвиток навичок критичного мислення та вирішення проблем; зростання впевненості у своїх силах; активна комунікація і командна робота; розвиток інтересу до технічних дисциплін; креативні та інноваційні підходи до створення проектів; зв’язок між навчанням і кар’єрою; підготовка учнів, студентів до технологічних інновацій життя.

Провідною ідеєю навчання за STEM-освіти є конструювання навчальних предметів, дисциплін, курсів за міждисциплінарним принципом, що дає можливість комплексно формувати ключові фахові та соціально-особистісні компетентності молоді.

Автором представлено переваги STEM-освіти, зокрема створення єдиного інформаційно-освітнього простору, в межах якого студенти, учні, викладачі отримують можливість акумулювати ідеї й обмінюватися думками; організація поетапного навчання, розгорнутого в часі; акцентування на інтеграції начальних дисциплін. Розглянуто факти, що впливають на зацікавленість молоді у STEM-освіті: наявність прикладів для наслідування, отримання практичного досвіду, заохочення до вивчення STEM-дисциплін, розуміння практичної значущості STEM-освіти.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЩОДО ВОЛОДІННЯ МАТЕРІАЛОЗБЕРІГАЮЧИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ

О. Д. Трегуб — 2023-06-27

У статті досліджується важливість інженерії, дизайну та використання відновлюваних джерел енергії у сфері розвитку та впровадження матеріалозберігаючих технологій.

Звертається увага на необхідність інтердисциплінарного підходу до навчання, для того щоб підготувати учнів до викликів сучасного технологічного світу. Розглядаються практичні методи навчання, включаючи комп’ютерне моделювання та використання 3D-друку для створення продуктів з використанням відновлюваних матеріалів. Зазначається, що такі підходи сприяють підготовці учнів до викликів сучасного технологічного світу та формуванню їхніх навичок у сфері розвитку.

Вказано, що використання відновлюваних джерел енергії у сфері матеріалозберігаючих технологій в профільних класах є надзвичайно перспективним у багатьох аспектах. Вивчаючи методи переробки вторинної сировини за допомогою комп’ютерного моделювання, учні можуть аналізувати різні параметри процесів переробки, такі як температура, тиск та склад сировини, щоб знайти оптимальні умови використання відновлюваних джерел енергії та зниження її витрат.

Стаття відображає такий підхід до навчання, який спрямований на формування комплексного розуміння проблем сучасної індустрії та розвитку креативного мислення учнів. Навчання в профільних класах з використанням відновлюваних джерел енергії та матеріалозберігаючих технологій не лише підготовлює молоде покоління до викликів сучасного технологічного світу, але й сприяє сталому розвитку суспільства. Такий підхід вимагає спільних зусиль вчителів, науковців та інженерів для створення інноваційних навчальних програм, що дозволяють студентам активно впроваджувати нові ідеї та технології в реальний сектор економіки. Зазначається, що впровадження таких методів дозволяє ефективно використовувати ресурси та зменшує вплив на довкілля.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

О. П. Хижна — 2023-06-27

У статті досліджено проблему самореалізації особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва у сучасному освітньому процесі. Розглянуто напрями професійного самовдосконалення важливих аспектів його професійної діяльності. Визначено, що формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до саморозвитку в творчій галузі потребує аналізу та обґрунтування освітніх умов, які створюються в освітньому середовищі.

Вказано, що сучасний професіонал вчителя має характеризуватися високим рівнем розвитку ціннісної свідомості, самосвідомості, духовної, моральної, інтелектуальної та методологічної культури, а також здатністю до співтворчості й творчості. Він є важливим суб’єктом освітнього процесу і головним вектором у будь-яких змінах щодо системи освіти.

Уточнено поняття «самореалізація» майбутніх учителів музичного мистецтва. Зазначено, що мета творчої самореалізації майбутніх вчителів полягає в трансформації змісту професійної підготовки для розвитку їхньої здатності до самостійної творчої діяльності, авторської ініціативи, майстерності у створенні власних музичних творів та повного розкриття їх художньо-творчого потенціалу. Визначено, що творча самореалізація вчителя музики передбачає творчий пошук, саморозвиток, професійний розвиток.

Окрім цього, в дослідженні було розглянуто форми творчої самореалізації. Наголошено, що творчі можливості для вчителів музичного мистецтва постійно розширюються завдяки розвитку технологій, міжнародному співробітництву, підтримці творчих ініціатив.

Доведено, що ефективність професійної самореалізації залежить від гармонійного поєднання цілей особистісного розвитку всіх учасників педагогічної взаємодії. Ключовим елементом цього процесу є творча настанова, що виявляється у прагненні до професійного самовдосконалення, самостійності та ініціативи.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ НАВІГАЦІЇ І УПРАВЛІННЯ МОРСЬКИМИ СУДНАМИ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

І. В. Швецова — 2023-06-27

У статті розглянуто комплексний підхід до формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців із навігації і управління морськими суднами. Вказано, що використання практичних та інтерактивних форм навчання не лише підвищує зацікавленість і мотивацію студентів, але й сприяє глибшому засвоєнню знань і розвитку навичок, необхідних для ефективного спілкування у професійних ситуаціях.

Висвітлено наукові погляди вітчизняних і зарубіжних науковців на специфіку формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами шляхом створення доцільних організаційно-педагогічних умов.

Описано організаційно-педагогічні умови, які необхідні для ефективної підготовки морських спеціалістів, зокрема: оптимізація навчально-методичного супроводу на основі міждисциплінарного підходу; впровадження інноваційних педагогічних методів та форм освітнього процесу з метою залучення здобувачів освіти до активного процесу формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців навігації і управління морськими суднами; занурення здобувачів освіти в активну професійно-спрямовану освітньо-мовленнєву діяльність у процесі позааудиторної роботи; забезпечення науково-методичного супроводу професійного розвитку науково-педагогічних працівників щодо формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців навігації і управління морськими суднами.

Проведено аналіз досвіду морських навчальних закладів різних країн, підтверджено важливість систематичного підходу до формування іншомовної комунікативної компетентності для підготовки компетентних фахівців із навігації і управління морськими суднами, які готові ефективно працювати у міжнародному контексті.

Доведено, що різноаспектний підхід до організації освітнього процесу дає можливість досягти більш ефективних результатів у формуванні іншомовної комунікативної компетентності, важливої для глобалізованого світу морських перевезень.

ІННОВАЦІЙНА ОСНОВА ПОЄДНАНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ І ТУРИСТСЬКИХ КАДРІВ

Л. В. Щербак — 2023-06-27

У статті визначено проблеми професійної підготовки фахівців з туризму. На факультетах підготовки фахівців туристичної галузі постійно здійснюється пошук шляхів удосконалення спеціалістів. Науково-педагогічне забезпечення діяльності майбутніх фахівців полягає у змозі поєднувати в собі якості управлінця, організатора, маркетолога, творчої особистості, педагога, психолога, спеціаліста із реклами та багато іншого. На успішність його діяльності вплинуть наявність таких здібностей: стратегічне мислення, вміння планувати роботу, прогнозувати, цілеспрямованість, уміння успішно реалізовувати ідеї, новаторство та здатність приймати рішення.

Різноаспектний розгляд структури краєзнавчо-туристичної освіти через дію її функцій був спрямований на виявлення системних якостей її складових, які є необхідно достатніми для її повноцінного функціонування. Так, для самовизначення і функціонування краєзнавчо-туристичної освіти, як автономної цілісної системи, її внутрішньо системні функції потребують певної структурованості. Спеціальна краєзнавчо-туристська підготовка представляє собою сукупність вузькоспеціалізованих підсистем, які регулюються як відповідною складовою регіональної культури, так і необхідною фаховою спеціалізацією.

Призначення спеціальної краєзнавчо-туристської підготовки полягає у забезпеченні як спеціально-професійної (регіональної культури), так і спеціально-предметної (туристсько-краєзнавчої, музейно-етнографічної, еколого-краєзнавчої тощо) підготовки майбутніх фахівців. Впровадження спеціальної краєзнавчої підготовки, як механізму поглибленої підготовки фахівців, повинно сприяти: а) поєднання різних складових освітньої діяльності (наукового, проектно-практичного навчання,виховання і спілкування, художньої освіти) і створенню умов для повного задоволення в них потреб кожної особистості;б) розширенню можливостей студентів щодо індивідуального вибору змісту освіти і методів навчання з врахуванням своїх здібностей та інтересів; в) підвищенню рівня регіональної культури фахівців з метою закладання основи для відповідності краєзнавчої підготовки стандарту підготовки фахівців для галузі туризму в Україні.

Спеціальна краєзнавчо-туристська підготовка повинна бути представлена освітнім комплексом, який здатний забезпечити освоєння конкретної культурної складової (наукове і проектно-практичне навчання,виховання і спілкування, художня освіта) через галузево-освітні компоненти (природознавчий, культурознавчий, людинознавчий, суспільствознавчий тощо) відповідно до профілю фахової спеціалізації.

ІННОВАЦІЙНА ПРЕДМЕТНО-МОВНА СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ (CLIL) ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

І. В. Ципнятова — 2023-06-27

У статті розглянуто особливості використання стратегії (CLIL) у процесі навчання студентів ЗВО. Досліджено та уточнено сутність цього поняття, а також розглянуто передумови його виникнення. Зазначено, що метою використання стратегії предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у вищих навчальних закладах є одночасне вивчення профільного предмета та опанування іноземної мови.

Зазначено, що для розвитку сучасного суспільства потрібні фахівці, здатні мислити і діяти глобально і творчо, які вміють налагоджувати міжнародні контакти, співпрацювати з партнерами на рівні міжкультурної творчої взаємодії, інакше кажучи, ті, які володіють високим рівнем міжкультурної компетентності, розвиненими почуттями емпатії, трансспекції, толерантності тощо. Період глобальної цифровізації та інформаційної революції, який нині панує, підкреслює необхідність формування комунікативної компетенції у випускників закладів вищої освіти на високому рівні, оскільки конкурентоспроможний фахівець має володіти не лише професійними знаннями.

У дослідженні підкреслено, що заняття, на яких застосовується CLIL, складаються з таких компонентів, як: зміст (отримання знань, формування вмінь і навичок у предметній сфері); спілкування (практичне застосування іноземної мови в освітньому процесі); пізнання (розвиток когнітивних і розумових здібностей); культура (визнання існування інших культур та рідної культури). Обґрунтовані основні принципи стратегії CLIL. Визначені її особливості та провідні компоненти, проаналізовані переваги та виклики впровадження стратегії предметно-мовного інтегрованого навчання. Доведено, що впровадження CLIL в освітній процес ЗВО активізує пізнавальні здібності студентів і мотивує їх до вивчення навчальних дисциплін іноземною мовою.