Наукові записки

РОЛЬ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВИХ ІГОР У НАВЧАННІ ДОШКІЛЬНЯТ ОСНОВАМ ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ ТА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

З. М. Ваколя — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається значення сюжетно-рольових ігор для процесу навчання та формування основ особистої гігієни та здорового способу життя у дітей дошкільного віку. Визначено такі поняття як “здоров’я” та “здоровий спосіб життя”.

Автором даної статті підкреслюється значущість гри для розвитку дошкільників та зазначається, що гра представляє собою головну провідну діяльність дітей дошкільного віку природний і є дієвим методом для ефективного засвоєння знань, звичок та навичок. Також автором визначено, що сюжетно-рольова гра представляє собою процес реалізації образної гри за задумом дошкільнят й розгортається шляхом розігрування ними сюжету та ролей. Така діяльність сприяє розвитку уяви, а також мотивації для дотримання нових набутих навичок особистої гігієни та здорового способу життя у повсякденні дошкільнят.

Зазначено, що в результаті використання сюжетно-рольових ігор діти легко засвоюють такі важливі гігієнічні практики, як миття рук перед їжею, догляд за власним тілом та інші базові правила гігієни, що складають позитивний вплив на збереження здоров’я. Також, автором підкреслюється що в процесі прийняття дошкільнятами участі у грі відбувається формування їх відповідального ставлення до свого здоров’я, що постає фактором, що допомагає їм усвідомити вплив власних дій на загальний стан свого організму і його здоров’я.

Отже, у підсумку статті автором зроблено висновок, щодо важливості впливу сюжетно-рольової гри, як значущого елементу виховної роботи, що несе комплексний вплив на розвиток дітей дошкільного віку та сприяє формуванню у них підґрунтя для ведення здорового способу життя. Таким чином, сюжетно-рольові ігри не лише допомагають дошкільнятам засвоїти правила особистої гігієни, але й позитивно впливають на розвиток здатності самоконтролю, комунікації, співпраці, що створює забезпечення міцної основи для їх подальшого розвитку.

ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОЇ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

О. Д. Гуменний — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено концепцію інноваційної освітньої платформи, яка спрямована на підвищення ефективності професійної підготовки здобувачів освіти у технічних галузях, зокрема в машинобудуванні. Здійснено аналіз сучасних освітніх технологій, що інтегруються у навчальні процеси, та визначено ключові елементи моделі, які забезпечують комплексний підхід до формування компетенцій у здобувачів освіти.

Основна увага приділена таким компонентам, як навчальний контент, інтерактивні матеріали, симуляції, віртуальні лабораторії, адаптивне навчання, етапи тестування, мобільний доступ, а також механізми формування соціальних і екологічних цінностей. Запропонована модель сприяє розвитку індивідуальних траєкторій навчання, забезпечує доступність для осіб з особливими потребами, та дає змогу використовувати аналітичні інструменти для моніторингу прогресу здобувачів освіти.

Інноваційний підхід реалізовано через використання елементів гейміфікації, національно-патріотичного виховання та соціальної відповідальності. Це уможливлює не лише формувати професійні знання та навички, але й виховувати соціально активних і екологічно свідомих фахівців.

У статті розглядаються практичні аспекти використання платформи, включаючи приклади застосування моделі у програмі професійної підготовки в машинобудуванні. Розроблена схема платформи ілюструє взаємозв’язок між компонентами моделі, забезпечуючи комплексний підхід до інтеграції теорії, практики та оцінювання. Вона також сприяє створенню динамічного навчального середовища, яке адаптується до змін потреб здобувачів освіти та вимог сучасного ринку праці.

Дослідження може бути корисним для науковців, викладачів, методистів, а також розробників освітніх технологій, які прагнуть упроваджувати цифрові інновації в освітній процес. Запропонована модель має потенціал для адаптації у різних галузях професійної підготовки, що робить її універсальним інструментом для модернізації навчання у закладах освіти.

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ ІГРОВИХ РЕСУРСІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Д. С. Даниленко, Т. П. Запорожченко — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається використання електронних освітніх ігрових ресурсів на уроках математики в початковій школі як ефективний інструмент для розвитку математичних компетентностей учнів. Це сучасні засоби навчання, що поєднують ігрову діяльність із навчанням і базуються на інформаційно-комунікаційних технологіях. Показано, як інтерактивні завдання та ігри мотивують дітей до навчання, підвищують їх інтерес до математики, сприяють формуванню позитивного ставлення до предмета.

Особлива увага приділяється можливості застосування індивідуального підходу до учнів, що дозволяє адаптувати матеріал відповідно до їхнього рівня підготовки та забезпечує комфортний темп навчання. Також розглядаються переваги та виклики впровадження таких ресурсів, зокрема необхідність належної технічної бази, підвищення цифрової грамотності вчителів та інтеграції ігрових елементів у традиційні навчальні програми. Учитель повинен добре орієнтуватися в роботі з цифровими інструментами, що потребує додаткової підготовки. Недостатня обізнаність або низький рівень цифрових компетентностей педагогів можуть обмежувати ефективність використання таких ресурсів.

У статті наведено приклади успішних мобільних додатків, інтерактивних платформ та спеціалізованих програм для навчання, таких як DragonBox, Kahoot! та GeoGebra, які ефективно використовуються для розвитку критичного мислення, логічного сприйняття та цифрових навичок учнів. Розкривається також важливість моніторингу результатів та необхідність подальшого розвитку ігрових ресурсів, орієнтуючись на вікові особливості дітей. Використання електронних ігрових технологій у навчанні математики є важливим етапом у розвитку освіти, зокрема в контексті інклюзивного навчання.

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ IЗ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Д. О. Злагодух , М. П. Малежик — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено розкриття сутності комп’ютерного моделювання в освітньому процесі, зокрема під час проведення лабораторних робіт. Це дослідження є особливо актуальним в умовах викликів сучасності, таких як пандемія та військово-політична ситуація в Україні.

Комп’ютерне моделювання пропонується як ефективна альтернатива до традиційних підходів під час проведення лабораторних робіт. Наводиться перелік і аналіз переваг, таких як доступність, економічність, гнучкість, наочність та ефективність в обробці результатів. Також підкреслюється важливість об’єктивної оцінки недоліків даного альтернативного підходу та перерахування деяких з них, таких як необхідність опанування спеціалізованого програмного забезпечення, володіння певними технічними компетентностями, обмежена реалістичність отриманих результаті та радикальність методології, що створює додаткові виклики при створенні нових освітніх програм та адаптації існуючих, а також їх впровадження серед консервативних освітян, які надають перевагу більш стабільним і перевіреним методам навчання.

Були наведені приклади середовищ комп’ютерного моделювання та метрики оцінювання моделей, а також алгоритм підбору оптимального програмного забезпечення для робіт з використанням комп’ютерного моделювання. Алгоритм передбачає формування та встановлення критеріїв підбору ПЗ, а також методи додаткової фільтрації для відсіювання менш ефективних опцій на користь оптимальної меншості.

Також стаття розглядає різні методи впровадження моделювання у процес навчання, даючи коротку характеристику до кожного з наведених, такі як інтеграція, підвищення кваліфікації, розробка спеціалізованих матеріалів, хмарні технології, підтримка спільнот тощо.

Враховуючи стрімкий зріст комп’ютерних технологій, окрім огляду впровадження комп’ютерного моделювання у освітній процес, слід розглянути його інтеграцію з існуючими провідними комп’ютерними технологіями, такими як штучний інтелект, віртуальна/доповнена реальність, розвиток і адаптація комп’ютерного зору, обчислення з використанням хмарних технологій.

Розвиток таких комп’ютерних технологій як штучний інтелект, машинне навчання, цифрові двійники, технології віртуальної та доповненої реальності, а також автономних систем, веде до висновку про перспективність опанування комп’ютерного моделювання та розробки освітніх програм з його впровадженням.

При всіх недоліках комп’ютерного моделювання, перелік його переваг, перспективність та здатність відповідати викликам сучасності робить цей підхід вдалою альтернативою традиційному підходу та вартим подальшого розвитку і впровадження у сучасних освітніх програмах.

ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ПРОГРАМ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОЕКТІВ ІЗ МІНІМІЗАЦІЄЮ МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ

О. П. Конарєв , О. Д. Трегуб — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається застосування спеціалізованих програм на уроках трудового навчання для створення ескізів з мінімізацією матеріальних витрат. Сучасні цифрові технології відкривають нові можливості для ефективного проєктування виробів, зокрема, в умовах обмеження матеріалів. Аналізуються основні функції програмного забезпечення, що використовуються в трудовому навчанні для оптимізації процесу виготовлення виробів, таких як CAD-системи (Computer-Aided Design), які дозволяють створювати точні моделі і ескізи, а також аналізувати їх з точки зору матеріальних витрат. Враховуючи високі вимоги до економії ресурсів в умовах сучасного виробництва, мінімізація матеріальних витрат є важливим аспектом не тільки для бізнесу, а й для освітнього процесу, зокрема, для підготовки учнів до реальних умов праці.

Одним із основних аспектів статті є розгляд екологічного виміру цього процесу, оскільки використання цифрових технологій сприяє зменшенню відходів і забезпечує більш раціональне використання матеріалів. Окрему увагу приділено розвитку екологічного мислення учнів через застосування програмного забезпечення для проєктування та виготовлення виробів, що дає можливість учням відчути відповідальність за свої рішення, що стосуються ресурсоємності процесів. Водночас стаття акцентує увагу на важливості розв’язання таких завдань, як підвищення якості освіти, стимулювання творчої активності учнів та підготовка їх до сучасних вимог ринку праці.

Використання спеціалізованих програм дозволяє інтегрувати новітні технології в освітній процес, покращуючи навчальний досвід та створюючи умови для розвитку навичок, необхідних у майбутній професійній діяльності. Крім того, такі програми дозволяють досягти високих результатів у навчанні, сприяють розвитку професійних компетенцій, а також готують учнів до адаптації і змін в умовах економіки та інноваційних технологій.

АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ю. Л. Кучин , О. М. Власенко , І. І. Кучеренко , П. В. Микитенко , О. М. Мельник — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена актуальним питанням підготовки фахівців галузей охорона здоров’я та соціальне забезпечення. Також проаналізовано сучасні законодавчі та підзаконні акти, які регламентують їх підготовку. Першим викликом для медичної освіти України стала пандемія COVID-19, заклади вищої медичної освіти змушені були швидко пристосовуватися до нових умов навчання, шукати нові форми, засоби, методи та ресурси для забезпечення якісного надання освітніх послуг. Наступним викликом стало введення воєнного стану на території України 24 лютого 2024 р. Внаслідок цих подій вітчизняна система вищої медичної освіти знаходиться на шляху складних випробувань та вимушених трансформацій. Приєднання до системи європейської статистики вимагає реструктуризації української системи обліку підготовки фахівців.

За останній рік було прийнято низку законів та постанов, що впливають та регулюють підготовку майбутніх фахівців, що надаватимуть медичну допомогу. До них належать Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу”, Постанова Кабінету міністрів України “Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти” та Концептуально-референтна рамка цифрових компетентностей працівників сфери охорони здоров’я та забезпечення розвитку інформаційної культури, цифрової грамотності (цифрової освіченості), кібербезпеки і кібергігієни працівників сфери охорони здоров’я.

Відтак Урядом схвалено новий перелік галузей знань та спеціальностей, які оновлено з метою узгодження з міжнародними стандартами. Формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти попередньо регламентуватиметься Наказом Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Переліку спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання”.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

І. І. Негрій — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У науковій статті автор звертається до питання формування української національної ідентичності в дітей старшого дошкільного віку засобом вивчення української мови. Через мовну освіту діти не лише засвоюють мовні навички, а й отримують можливість інтегруватися в національну культуру, усвідомлюючи свою приналежність до українського народу.

Одним із ключових факторів у формуванні національної ідентичності через мову є роль вихователя, який стає посередником між дитиною та національною культурою. Вихователь повинен активно використовувати українську мову як засіб комунікації, надаючи дітям можливість постійного практичного застосування мовних знань у різних ситуаціях. Крім того, важливим є створення мовного середовища, де українська мова є домінуючою. Це може включати як безпосереднє спілкування українською мовою, так і використання візуальних і слухових засобів, що підтримують національну ідентичність (музика, література, аудіо- та відеоматеріали).

Формування української національної ідентичності є ключовою метою та необхідною умовою для розвитку та повоєнного відновлення України. Саме тому формування національної ідентичності та національної свідомості у дітей старшого дошкільного віку в кожному поколінні є важливою науковою темою та об’єктом майбутніх досліджень. Автор бачить потребу обґрунтувати особливості вивчення української мови дітьми старшого дошкільного віку та проаналізувати як вивчення української мови впливає на формування української національної ідентичності у дітей старшого віку в ЗДО. Розглянуто та проаналізовано головні законодавчі документи України, які регламентують увагу на процес формування в дітей старшого дошкільного віку в закладах дошкільної освіти.

ЗАСОБИ ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

О. І. Негрій — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено важливість емоційного розвитку дітей раннього віку, який є сензитивним, оскільки саме в цей період найінтенсивніше формується психіка, закладаються основні особистісні утворення і когнітивні характеристики. Надано тлумачення змісту термінів “емоційний розвиток”, “емоції”, “емоційна сфера” та “емоційний інтелект”, представлено основні напрацювання закордонних та вітчизняних науковців з досліджуваної проблеми. Розглянуто головні законодавчі документи та базові програми України, які регламентують увагу на емоційному розвитку дітей раннього віку, а саме Закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти, Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки дітей раннього та дошкільного віку, програми “Оберіг” та “Peppy Pals” (“Веселі друзі”).

Аргументовано доцільність емоційного розвитку дітей раннього віку в контексті сучасних викликів, зокрема наслідків COVID-19 та повномасштабної війни в Україні. Підкреслюємо, що емоційний розвиток дітей раннього віку є важливим чинником їхнього загального психічного, фізичного та розумового розвитку а також адаптації до складних життєвих умов. У статті запропоновано засоби, які сприяють розвитку емоційної сфери дітей раннього віку, що постраждали від воєнних дій, зокрема арт-терапію, казкотерапію, ігрову діяльність, музичну терапію, методи роботи з батьками/опікунами та педагогами. Наголошуємо на необхідності комплексного підходу до емоційного розвитку дітей раннього віку, залучення родини, педагогів і фахівців з психічного здоров’я для забезпечення гармонійного формування особистості та розвитку стійкості до майбутніх життєвих викликів. Переконанні, що використання спеціальних програм, спрямованих на підтримку емоційного розвитку дітей раннього віку, є надзвичайно важливим, оскільки саме в даному віці закладаються основи емоційної стійкості, здатності до адаптації, саморегуляції та формування довірливих стосунків з оточенням. Такі програми дозволяють створити безпечне середовище, де дитина може вільно виражати свої почуття, розвивати емпатію та позитивне сприйняття світу навіть у складних життєвих обставинах.

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ТУРИСТІВ ДО ГІРСЬКИХ УМОВ КАРПАТ

І. А. Палатний , О. М. Палатна , В. В. Поліщук — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

Одним із ключових аспектів сучасної підготовки та організації туристичних походів є забезпечення життєдіяльності учасників. Тривале перебування у природному середовищі суттєво впливає на функціонування організму як єдиної системи, зокрема на підтримання фізіологічних, біохімічних та психологічних процесів у відповідь на несприятливі фактори. До таких факторів належать: умови зовнішнього середовища, фізичні й фізіологічні складнощі маршруту, киснева недостатність (гіпоксія) у гірській місцевості, технічна складність маршрутів, а також психоемоційна напруга, пов’язана з походом.

В останні роки інтерес до туристських подорожей в Україні значно зріс. Фізико-географічне розташування та природні ресурси країни сприяють задоволенню різноманітних запитів туристів щодо активного відпочинку та спортивного туризму, зокрема пішохідного, водного, велосипедного та лижного. Такі подорожі можуть мати оздоровчу, спортивну, пізнавальну, краєзнавчу чи дослідницьку спрямованість.

Гірські регіони часто стають місцем для проведення різних видів подорожей та походів, використовуючи висоти низькогір’я (800-1500 м), середньогір’я (1500-2500 м) і високогір’я (понад 2500 м). Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених адаптації організму до високогір’я та середньогір’я, спеціалізована література, що стосується акліматизації до умов низькогір’я, залишається обмеженою й здебільшого орієнтована на спортсменів високого рівня.

Адаптація туристів до гірських умов Карпат потребує спеціальних досліджень, що враховують особливості клімато-географічного середовища регіону, фізіологічні реакції організму та специфіку фізичних навантажень у подорожах.

У статті представлені результати збору, аналізу та систематизації даних про кліматичні та географічні особливості Карпат, а також дослідження адаптації серцево-судинної та дихальної систем туристів різного віку до умов гірської місцевості.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ВУЗЬКОСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НАВИЧОК І ЗАГАЛЬНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ

Д. В. Петрунчак — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто педагогічні умови формування вузькоспеціалізованих навичок та загальних професійно значущих якостей у сфері гостинності, враховуючи сучасні виклики галузі. Гостинність розглянута як багатовимірний феномен, який об’єднує соціокультурні, економічні та етичні аспекти. Акцент зроблено на інтеграції теоретичних знань із практичним досвідом у підготовці кадрів, що дозволяє забезпечити їхню конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Автором проаналізовано історичний та сучасний контекст поняття гостинності, її роль у формуванні культурної матриці суспільства та вплив на розвиток міжкультурного діалогу. Виокремлено ключові аспекти професійної культури у сфері гостинності, які включають етичні норми, практичні компетенції та здатність до адаптації у глобалізованому середовищі.

У статті обґрунтовано значення європейських стандартів для підготовки фахівців, включаючи інтеграцію компетентнісного підходу, мобільність студентів та викладачів, а також адаптацію освітніх програм до вимог Болонського процесу. Автором розглянуто досвід міжнародних досліджень, які підкреслюють важливість сталого розвитку, екологічної відповідальності та інноваційного підходу до навчання. Увага приділена впровадженню інноваційних педагогічних технологій, таких як симуляції, кейс-методи та електронні платформи, які сприяють розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та емоційного інтелекту. Запропоновано інтегрований підхід до формування професійних компетенцій, що охоплює вузькоспеціалізовані навички та загальні якості, такі як міжкультурна компетентність і організаційні здібності.

Стаття має практичне значення для закладів вищої освіти, які готують фахівців у сфері гостинності, оскільки пропонує рекомендації щодо створення педагогічних умов для гармонійного розвитку професійної компетентності студентів. Результати дослідження сприятимуть підвищенню якості професійної підготовки, розвитку галузі гостинності в Україні та її інтеграції у міжнародний простір. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці інноваційних методик навчання, спрямованих на інтеграцію сучасних технологій у підготовку фахівців для індустрії гостинності.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТРЕНЕРА З ВИДУ СПОРТУ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Д. В. Погребняк , С. М. Жембровський , Н. Б. Вербин , В. В. Білошицький — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасні підходи в дослідженнях науковців у галузі фізичної культури і спорту щодо діяльності тренера з виду спорту під час підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах (далі – ВЗВО). Визначено, що в умовах тривалої збройної агресії російської федерації проти нашої держави, зменшення кількості спортивних заходів (змагань) різного рівня, часу на підготовку збірних команд з видів спорту, обмеження можливостей застосування матеріально-технічної бази ВЗВО, а також поєднання функціональних обов’язків за відповідною штатною посадою та роллю тренера, діяльність тренера з виду спорту має ряд складнощів і потребує ретельного обговорення. Саме тому важливо визначити основні заходи щодо нормалізації відповідної тренерської діяльності, яка відіграє провідну роль у процесі фізичного вдосконалення військовослужбовців ВЗВО.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення рівня фахової компетентності, психологічної стійкості тренера з виду спорту у ВЗВО, уміння приймати раціональні рішення, особливо в екстремальних ситуаціях тренувальної і змагальної діяльності. Сучасна військова освіта розглядає тренера з виду спорту як фахівця, який має ґрунтовні знання в сфері фізичної культури і спорту, педагогіці, психології, уміння, навички та здатності якісно організувати навчально-тренувальний процес, а також позитивно впливає на становлення майбутніх офіцерів під час їх навчання у ВЗВО.

З метою кращого розуміння ролі тренера з виду спорту у ВЗВО, нами було розглянуто основні складові його діяльності, визначено структуру, функції та рівні майстерності. Проаналізовано функціональні обов’язки тренерів з видів спорту у ВЗВО в умовах протидії Збройними Силами (далі – ЗС) України російській агресії. Для досягнення цієї мети застосовуються методи аналізу, синтезу та метод контент-аналізу. Результати дослідження стали основою для визначення рівнів майстерності тренера з виду спорту у ВЗВО.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

А. І. Романчук — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У процесі дослідження встановлено, що технології управління в початковій школі – це сукупність прийомів, методів, та інструментів, які застосовуються для організації освітнього процесу з метою досягнення поставлених цілей. Вони базуються на системному підході, який враховує особливості молодшого шкільного віку, психолого-педагогічні закономірності та інноваційні підходи до навчання.

Автором у ході дослідження теоретичних засад технологій управління у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) з’ясовано, що воно включає вивчення різноманітних аспектів, таких як організаційні підходи, педагогічні теорії, методологічні основи та управлінські технології. Найбільш поширеними науковими підходами у соціально-педагогічних дослідженнях та практиці визначено такі: системний, компетентнісний, інноваційний, особистісно-орієнтований, емпіричний.

Встановлено, що ефективність управління освітнім процесом у початковій школі забезпечується науковим підходом, застосуванням сучасних технологій і методик, а також інтеграцією всіх учасників освітнього процесу. Ці теоретичні засади формують основу для побудови якісної, інклюзивної та інноваційної освіти.

Визначено, що технології управління освітнім процесом у початковій школі є багатогранною системою, що інтегрує сучасні наукові досягнення, інновації та орієнтацію на особистість учня.

Автором статті встановлено, що жоден із існуючих в педагогічній науці і практиці наукових підходів окремо взятий не дає оптимального результату ефективності управління початковою школою. Кожен із проаналізованих підходів має свої переваги й обмеження. Оптимальним, на думку автора, є використання їхньої комбінації, що дозволить досягти не лише академічних результатів, а й виховати гармонійно розвинену особистість.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ВОКАЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ-АКТОРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Ю. О. Савченко , Р. А. Савченко, М. О. Сохань — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються особливості методики вокального навчання студентів-акторів за освітньо-професійною програмою “Акторське мистецтво” Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, яка націлена на підготовку акторів театру, закладів культури та мистецтва, артистів розмовного жанру, а також викладачів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Наголошується на потребі в оптимізації освітнього процесу та впровадження нових підходів до викладання дисципліни “Вокал”. На думку автора, успішне формування компетенцій у галузі вокального мистецтва буде реалізовано лише за умови активізації образного мислення, уяви, музично-стильових та театрально-образних уявлень, регулярного збагачення естетичного, пізнавального досвіду.

Автором представлена та апробована методика поетапного вокального навчання студентів-акторів з урахуванням їхньої професійної специфіки. “Зерном” розробленої методики є введення в педагогічний процес навчання вокалу спеціальних фізичних вправ, спрямованих на зняття м’язових затисків, усвідомленого чергування напруги та розслаблення м’язів, що у свою чергу стає необхідним для правильного голосоутворення. Опорний принцип методики: у вільному тілі – вільний голос. Основним у представленій методиці є формування базових співочих навичок, задля чого використовуються: 1) спеціальні фізичні вправи, що сприяють зняттю зайвої м’язової напруги та закріплення навички глибокого та легкого дихання; 2) традиційні вокальні вправи у поєднанні з методом “фізичних дій”, що мають на увазі реалізацію образу (заданого емоційним посилом викладача) через рух і голос; 3) робота над різнохарактерними вокальними творами у русі, що дозволяє студентам-акторам зберегти рівне, кантиленне звучання незалежно від фізичного навантаження. Запропонована методика вокального навчання органічно поєднується з основними практичними дисциплінами освітньо-професійної програми “Акторське мистецтво, а майбутні фахівці одержують другу спеціальність викладача початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів на основі однієї психофізіологічної бази.

КІБЕРБЕЗПЕКА ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ СТОМАТОЛОГІВ

Н. В. Стучинська, Ю. В. Паламарчук, В. О. Ніжегородцев — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У період повномасштабного вторгнення, значна кількість закладів охорони здоров’я зазнають атак з боку росії. Мова йде не лише про ракетні атаки, а й про кібератаки. Кібератаки є загрозою як для бізнесу, так і для приватних осіб. Зловмисники націлені на пошкодження систем, викрадення конфіденційних даних та отримання несанкціонованого доступу до інформації. Мотиви таких атак можуть бути різноманітними: від політичних до фінансових. Медичним працівникам необхідно володіти інструментами для захисту та збереження даних в закладі охорони здоров’я, адже в них міститься персональна інформація та контактні дані як медичного персоналу, так і пацієнтів. Кібербезпека стала невід’ємною частиною будь-якої діяльності, особливо тієї, що пов’язана з обробкою персональних даних. Стоматологія не є винятком. З кожним роком зростає кількість цифрових даних, які стоматологи збирають про своїх пацієнтів: рентгени, 3D-моделі щелеп, історії хвороб тощо, а крім того, відповідно і кількість персональних даних. Ця інформація є надзвичайно цінною і потребує надійного захисту. Уся інформація про пацієнтів повинна зберігатися відповідно до законодавства про захист персональних даних. Виток цих даних може призвести до серйозних наслідків для репутації клініки та благополуччя пацієнтів.

Кібератаки на заклад охорони здоров’я можуть призвести до фінансових втрат, крадіжки банківських даних та інших фінансових операцій. Будь-який інцидент, пов’язаний з витоком даних або порушенням безпеки, може серйозно підірвати довіру пацієнтів до клініки та інші репутаційні втрати. Звісно, для надійного захисту даних має використовуватись ліцензійне програмне забезпечення оновлене до останньої версії, паролі мають бути складними та унікальними, відповідальні працівники не повинні надавати доступ до баз даних третім особам, а технічна підтримка в свою чергу має забезпечувати супровід.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗНМ

О. І. Теницька , І. Г. Безверха , М. К. Солодовник — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті використано теоретичний аналіз наукової літератури з питань логопедії та дошкільної педагогіки, а також власний досвід роботи з дітьми, які мають загальне недорозвинення мовлення ІІІ рівня.

Відзначено, що порушення мовлення у дітей, зокрема загальне недорозвинення мовлення, є актуальною проблемою сучасної педагогіки та медицини. Діти із мовленнєвими порушеннями потребують спеціальної корекційної роботи, спрямованої на формування правильної вимови, лексико-граматичних компонентів мовлення, розвитку зв’язного мовлення та комунікативних умінь.

Зазначено, що діти із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня стикаються з серйозними труднощами у спілкуванні, що значно ускладнює їх соціально-емоційний розвиток. Формування правильного мовлення таких дітей є складним, але надзвичайно важливим завданням, що лягає на плечі логопедів та вихователів спеціальної групи для дітей з порушенням мови.

Стаття присвячена аналізу досвіду вихователя спеціальної групи для дітей з порушенням мови в роботі з дітьми, які мають ЗНМ ІІІ рівня. У ній висвітлено особливості мовленнєвого розвитку таких дітей, визначено основні труднощі, з якими стикаються вихователі, та запропоновано комплекс заходів, спрямованих на розвиток різних компонентів мовлення (лексики, граматики, зв’язного мовлення), а також на формування комунікативних навичок.

Авторами визначено роль вихователя в корекційно-розвивальній роботі, проаналізовано методи і прийоми, які сприяють розвитку мовлення дітей із ЗНМ ІІІ рівня, подано рекомендації для вихователів спеціальних груп для дітей з порушенням мови щодо організації навчально-виховного процесу.

Результати дослідження дозволили виявити, що діти з ЗНМ ІІІ рівня потребують індивідуального підходу, який враховує особливості їхнього мовленнєвого розвитку. Авторами зроблено висновки про те, що вихователь відіграє важливу роль у розвитку мовлення дітей з ЗНМ ІІІ рівня. Доведено, що завдяки своєчасній і систематичній корекційно-розвивальній роботі можна досягти значних успіхів у подоланні мовленнєвих порушень та сприяти повноцінному розвитку дитини.

ПРАКТИКА “ПЕРШІ ДНІ ДИТИНИ У ЗЗСО” ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

І. М. Толмачова , Н. В. Потапова — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

Актуальність статті зумовлена важливістю розв’язання протиріччя між необхідністю здійснювати практичну підготовку майбутніх учителів початкових класів в умовах сучасних викликів та відсутністю належного організаційного та змістового забезпечення даного напряму діяльності у педагогічних ЗВО.

У статті узагальнено досвід організації та проведення практики “Перші дні дитини у ЗЗСО” зі здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка за спеціальністю 013 Початкова освіта у Комунальному закладі “Харківська гуманітарно-педагогічна академія” Харківської обласної ради через детальний опис перебігу практики в ході організаційного, практичного та підсумкового етапів роботи.

Представлено результати анкетування майбутніх фахівців після його проведення. У ході анкетування з’ясовано, що ефективність адаптації першокласників до шкільного навчання залежить від багатьох факторів – психологічних, методичних, дидактичних, соціальних тощо. Студенти продемонстрували уміння аналізувати психологічний стан і рівень підготовки дітей до школи, виокремлювати професійно значущі знання, вміння та якості, необхідні для успішної адаптації та навчання першокласників, бачити суперечності, труднощі сучасного освітнього процесу та знаходити шляхи їх подолання.

Авторами відстежено взаємозалежність організаційної та змістової складових навчальної практики, підкреслено зв’язок практики “Перші дні дитини в ЗЗСО” з іншими освітніми компонентами, з освітньою програмою спеціальності “Початкова освіта”.

Запропоновано завдання, які доречно додати до змісту відповідного силабуса й запропонувати майбутнім учителям за результатами зворотного зв’язку в наступному навчальному році.

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ВІРТУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

А. В. Томчук — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

Світові тенденції розвитку цифрових технологій в ХХІ столітті та їх інтеграція в усі сфери діяльності суспільства істотно вплинули й на систему професійної освіти, оновлюючи засоби, форми і методи організації навчального та виховного процесу. Статтю присвячено актуальній проблемі цифровізації освітнього процесу під час фахової підготовки педагогів професійного навчання в віртуальному освітньому середовищі закладу вищої освіти.

Розглянуто специфіку віртуального освітнього середовища та його сутність, проаналізовано результати наукових праць українських та зарубіжних учених, які досліджували психолого-педагогічні умови створення сучасного віртуального простору в закладах вищої освіти, а також вплив інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність професійно-педагогічної підготовки студентів галузі професійної освіти.

Визначено, що віртуальне освітнє середовище включає в себе комплекс дидактичних принципів, інформаційно-комунікаційних ресурсів, технологічних інструментів та платформ, які підтримують навчальний процес і забезпечують ефективну комунікацію між учасниками освітнього процесу.

Доведено, що віртуальне середовище сприяє підвищенню мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, покращенню рівня емоційного сприйняття нового матеріалу та рівня самостійності студентів, розкриттю індивідуальних та творчих здібностей студентів. Зазначено, що віртуальне навчання має потенціал для значного покращення доступу до освіти, але для максимального використання його можливостей необхідно вирішити ряд технічних, педагогічних та організаційних проблем (труднощі в мотивації та самодисципліні, технічні обмеження, відсутність практичних навичок, недостатній рівень цифрової грамотності, соціальна ізоляція, зниження ефективності передачі знань та проблеми з оцінюванням тощо).

ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ У ЗВО

В. В. Шевченко , О. М. Редько, Ю. В. Шевченко — чт, 19 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті подано аналіз таких важливих та актуальних питань сьогодення, як “безпечне освітнє середовище”, особливості його формування саме в процесі підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Слід зазначити, що Охорона життя та здоров’я працівників у процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці є однією з найважливіших задач із забезпечення нешкідливого та безпечного середовища, особливо в процесі набуття фахових компетентностей під час навчання в ЗВО.

Охорона праці відіграє важливу роль як соціальний чинник, оскільки якими б вагомими не були виробничі результати, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. Таким чином, в умовах сьогодення система управління охороною праці має базуватися не тільки на заходах з боку держави, але й на зацікавленості суб’єктів трудових правовідносин у збереженні належного фізичного стану працівника, що нерозривно пов’язано з економічним і соціальним благополуччям як роботодавця так і найманих працівників.

Захист здоров’я, життя, житла, робочого місця, економічного та соціального благополуччя, довкілля це – основні аспекти безпечного існування людини. Жодна система чи операція не гарантує абсолютної безпеки, тому ми не маємо стовідсоткової безпеки, а намагаємося, наскільки це можливо, наблизитися до цієї мети. Особливо після повномасштабного вторгнення росії в нашу державу проблема щодо формування безпечного освітнього середовища набула особливої уваги та значення.

Створення нормальних та не шкідливих умов праці на всіх робочих місцях готельно-ресторанної індустрії є важливим компонентом для максимальної та якісної трудової віддачі фахівців, а тому їх працездатність і результати їх праці визначаються безліччю взаємопов’язаних чинників, серед яких на одне з перших місць виступає безпека праці.