ФЕНОМЕН ДОДАТКОВОГО НАВЧАННЯ (РЕПЕТИТОРСТВО): ПРИЧИНИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Анотація

У статті подано аналіз результатів опитування різних груп респондентів – старшокласників, першокурсників та батьків щодо організації додаткового навчання (репетиторства) учнів закладів загальної середньої освіти. В останні десятиліття репетиторство стає більш масштабним і значимим в нашій країні. Водночас дослідження зарубіжних вчених свідчать про те, що не завжди додаткові заняття є ефективними. Визначальним фактором успішного навчання в школі є ставлення учнів до навчання, мотивація на отримання знань. В межах інституту репетиторства вирішуються такі завдання як індивідуальний підхід до навчання та додаткові заробітки для вчителя (викладача), оскільки ці заняття є платними. Результати опитування старшокласників щодо форм підготовки до іспитів свідчать про те, що вони використовують різні способи підготовки, найпопулярнішими з яких є заняття з репетиторами, самостійна підготовка та навчання в школі. Однак, третина учнів класу з хіміко-біологічним профілем щоденне навчання в школі не вважають засобом підготовки до ЗНО. Як показали результати опитування переважна більшість старшокласників, першокурсників та батьків переконані, що шкільної підготовки недостатнього для успішного складання зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідно стільки ж респондентів вважають, що необхідно наймати репетиторів для підготовки до іспитів. Окрім того, дві третини дев’ятикласників міських шкіл вважають, що натепер для успішного складання державної підсумкової атестації їм також потрібні додаткові заняття. Дев’ятикласники сільської місцевості більше сподіваються на свої сили і половина з них вважає, що може підготуватися до державної атестації самостійно. Автор спробувала знайти відповіді на запитання щодо шляхів підвищення ролі школи на манімізації впливу репетиторства