ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті здійснено аналіз особливостей формування педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти. Визначено, що під педагогічною майстерністю розуміється комплекс властивостей особистості, що забезпечує високий рівень самоорганізації професійної діяльності викладача. Доведено, що педагогічну майстерність правомірно представити як сукупність певних якостей особистості викладача, які обумовлюються високим рівнем його психолого-педагогічної підготовленості, здібністю оптимально вирішувати педагогічні завдання. Зазначено, що педагогічна майстерність може бути представлена як сукупність цілей, досягнення кожної з яких підвищує мистецтво педагога: це стиль педагогічного спілкування, мовна культура, ораторське мистецтво, імідж викладача, його інтелектуальна ерудиція, стресостійкість тощо.

Виокремлено та охарактеризовано підходи науковців до визначення базової характеристики поняття “педагогічна майстерність”: за результатом (високий рівень організації діяльності студентів); за психологічними механізмами педагогічної діяльності (вияв творчої активності педагога, яка, зі свого боку, забезпечує творчість студентів); за внутрішніми характеристиками особистості (властивості особистості, що забезпечують самоорганізацію педагогічної діяльності). Зроблено висновок, що заслуговує на увагу структура педагогічної майстерності, в якій науковці виділяють дві її підсистеми: логіко-педагогічну, що охоплює знання і педагогічне мислення; емоційно-творчу, яка пов’язана з роботою педагога (творче самопочуття, психофізіологічні особливості педагога, педагогічна інтуїція, мистецтво спілкування). Зазначено, що показником педагогічної майстерності викладача закладу вищої освіти є його педагогічна компетентність, що є інтеграцією досвіду, теоретичних знань, практичних умінь і важливих для педагога особистісних якостей.

Доведено, що педагогічна компетентність може бути представлена як тривимірна система, в яку входять такі компоненти: професійно-змістовий (передбачає наявність у викладача глибоких теоретичних знань з основ акміологічних наук); професійно-діяльнісний (містить систему знань і вмінь педагога, що багато разів застосовані на практиці і дають найкращий результат у навчанні і вихованні; професійно-особовий (поєднує професійно-особистісні якості, які є основою спрямованості і позиції викладача). Виділено шляхи вдосконалення педагогічної майстерності викладача: складання плану професійного самовдосконалення, вивчення передового досвіду колег, самоосвітня діяльність, саморозвиток, пошук шляхів професійної самореалізації, здійснення безперервного навчання; кооперативна професійна взаємодія з колегами, тобто участь у колективних і групових інноваційних формах навчально-методичної роботи; рефлексія власної діяльності.