ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті розглянуто позитивні та негативні аспекти впровадження дистанційного навчання в освітній процес, які характеризуються різноаспектністю, оскільки вони докорінно змінили систему освіти загалом.

Вказано, що за допомогою використання технологій дистанційного навчання учні отримують можливість швидко сприймати інформацію, аналізувати і систематизувати її, але здобувачі освіти не мають змоги налагоджувати комунікацію з учителем і однокласниками, вирішувати проблеми, які виникають під час традиційного навчання.

Важливу роль у дистанційному навчанні відіграє об’єктивне оцінювання знань учнів, яке не лише мотивує дітей активно здобувати нові знання, а ще й дає змогу вчителеві та батькам визначити, яка саме допомога потрібна учневі щодо вивчення конкретного предмета.

Проаналізовано роль учителя в освітньому процесі, яка зазнає суттєвих трансформацій, що пов’язано із виникненням своєрідної дистанції, яка зберігається між педагогом і учнем. В таких умовах здобувач освіти повинен уміти самостійно аналізувати і систематизувати матеріал та звертатися до вчителя лише за допомогою щодо вивчення дисципліни, а не перекладати на нього відповідальність за власні знання. Педагог стає куратором, який може лише спрямувати увагу здобувача освіти, підказати можливі шляхи вирішення завдань, але не вирішувати їх цілком.

Описано проблему недостатнього технічного забезпечення шкіл, а також безпосередньо відсутність необхідних цифрових засобів навчання в учнів, що унеможливлює якісну організацію освітнього процесу.

Доведено, що на сьогодні дистанційне навчання не може стати єдиною формою здобуття освіти, адже важливо не лише навчити дітей отримувати інформацію у готовому вигляді, а ще й необхідно надати їм змогу вирішувати проблемні ситуації, розвивати критичне мислення, спілкуватися з педагогами та однолітками тощо.