СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ТА СТРУКТУРНИЙ МЕТОД ЯК ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ХОРОВОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація

У статті розглянуті основні теоретико-методологічні засади дослідження регіональної хорової культури. Зазначено, що ґрунтовне дослідження музичної культури будь-якого регіону потребує розробки методологічної бази, яка надає можливість виявити основні закономірності розвитку культури регіону, його специфіку та особливості. На основі наукових положень про трирівневу структуру мистецтвознавчої методології зазначається об’єктивність застосування методу в рамках комплексного дослідження регіонального хорового мистецтва. Виявлено, що системний підхід та структурний метод у сполученні з історичними дослідженнями дають змогу ґрунтовно досліджувати музичну культуру певного краю, а також аналізувати її складові, враховуючи специфіку регіону. Використання системного підходу обумовлюється тим, що сучасна наука розглядає музичну культуру як комплексне явище, при дослідженні якого слід охопити значне коло проблем.

Спираючись на основні субсистеми, такі як сукупність музичних цінностей регіону, їх збереження та відтворення, окремі суб’єкти культури та соціальні інститути, можна виявити цілісний образ музичної культури регіону, що досліджується.

Дослідження хорової культури певного регіону потребує ще й застосування принципів комплексно-інтеграційного підходу, який дозволяє усвідомити особливості взаємозв’язку і взаємовпливу різноманітних явищ у мистецькому житті в їх проекцію безпосередньо на хорове музикування. Комплексно-інтеграційний підхід поєднує у собі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема культурологічний, мистецтвознавчий, системний і міждисциплінарний. Комплексне використання цих методів формує погляд на хорове мистецтво в різноманітних його проявах як соціокультурний феномен, що функціонує в якості підсистеми культури регіону і хорової культури нації.