ЦИФРОВА КУЛЬТУРА ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасної освітньої дефініції – цифрової культури. На основі вивчення вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, державних нормативно-правових документів доведено,, що назване поняття виходить за межі технологічної або цифрової галузі. Цифрова культура охоплює широке коло освітніх, культурологічних, соціогуманітарних та інших аспектів. Основні смислові акценти цифрової культури пов’язані з виникненням нових специфічних інформаційно-віртуальних форм культури та культурної комунікації.

Проведено аналіз наукових праць, який засвідчив інтерес учених до нових тенденцій цифровізації освітнього процесу. Впродовж останніх років з’явилося чимало нових та оновлених понять і термінів, пов’язаних з упровадженням цифрових технологій в освіту. Серед них слід виокремити такі, як: “цифрове навчання”, “онлайн-педагогіка”, “гібридна педагогіка”, цифровий інтелект”, “цифрова культура" тощо. Всі зазначені терміни характеризуються різноаспектністю тлумачень, оскільки називають явища та процеси, які виконують велику кількість освітніх функцій.

Поняття цифрової культури розглянуто на декількох рівнях і вказано, що матеріальний відповідає за технічні системи сучасних цифрових пристроїв; функціональний – забезпечення діяльності інститутів, які визначають форми взаємодії; символічний – опис символічної природи цифрової культури; ментальний – укорінення культури в психічне і психологічне сприйняття дійсності людиною; духовно-ціннісний – розвиток цінності цифрової культури в національному, міжнаціональному, релігійному, соціально-політичному, метафізичному контекстах.

Вказано, що майбутні фахівці природничих спеціальностей повинні мати можливість використовувати цифрові технології для співпраці з іншими, досягнення професійних, особистих, соціальних цілей, за підтримки їхнього активного громадянства та соціальної інтеграції. Цифрові навички мають містити можливості використання, фільтрування,, програмування та публікування цифрового контенту, мати можливість керувати та захищати інформацію, вміст, дані та цифрові ідентифікації, а також ефективно взаємодіяти з програмним забезпеченням, пристроями, штучним інтелектом або роботами (програмними ботами) тощо.