ДОСЛІДЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ: ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ГІБРИДНІ МОДЕЛІ ДЛЯ ГЛОБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-160.2025.23Ключові слова:
академічна мобільність, медична освіта, медичний студент, охорона здоров’я, культурна компетентність, мобільні програми, вибіркові курси, глобальні викликиАнотація
Академічна мобільність в медичній освіті надає значні переваги, забезпечуючи студентам глобальний досвід, доступ до різноманітних навчальних середовищ і можливості для розширення професійних контактів. Ці досвіди не лише покращують клінічні компетенції студентів, а й сприяють розвитку культурної компетентності та розширюють розуміння глобальних питань охорони здоров'я. У статті академічну мобільність поділено на два основні типи: фізичну мобільність, коли студенти виїжджають за кордон для участі в академічних або клінічних програмах, та віртуальну мобільність, яка використовує цифрові платформи для залучення студентів до глобальної освіти без необхідності фізичної подорожі. Обидва типи мобільності сприяють збагаченню медичної освіти, дозволяючи студентам отримувати практичний досвід в різних системах охорони здоров'я та медичних практиках по всьому світу.
Хоча академічна мобільність надає численні переваги, вона також має свої виклики, такі як мовні бар'єри, фінансові обмеження та питання визнання кваліфікацій. Крім того, зростаюча залежність від віртуальної мобільності через такі перешкоди, як пандемія COVID-19, підкреслює еволюцію глобальної освіти. Програми, як Erasmus+, Fulbright та ініціативи глобального здоров’я, відіграють важливу роль у сприянні студентським обмінам, зокрема у відповідь на глобальні кризи, забезпечуючи безперервність освіти та сприяючи міжнародним співпраці. Стаття також досліджує важливість комбінованого підходу, який поєднує фізичну та віртуальну мобільність для створення гнучких, стійких і доступних навчальних можливостей для медичних студентів.
Майбутні дослідження мають важливе значення для подолання існуючих бар’єрів та оптимізації інтеграції віртуальної мобільності в традиційні програми. Дослідження повинні зосередитися на довгостроковому впливі мобільності на професійний розвиток, працевлаштування та кар'єрне зростання. Сфокусувавшись на цих напрямках, програми академічної мобільності зможуть краще підготувати майбутніх медичних фахівців до роботи в різних системах охорони здоров’я та вирішення глобальних проблем здоров’я.
Посилання
Asch D. A., Epstein A., Nicholson S. (2007). Evaluating medical training programs by the quality of care delivered by their alumni. JAMA. № 298 (9). P. 1049-51. DOI : 10.1001/jama.298.9.1049 [in Englian].
Cherniak W. A., Drain P. K., Brewer T. F. (2013). Educational objectives for international medical electives: a literature review. Acad Med. № 88 (11). P. 1778-1781. DOI : 10.1097/ACM.0b013e3182a6a7ce [in Englian].
Erasmus+ EU programme for education, training, youth and sport. URL : https://erasmus-plus.ec.europa [in Englian].
Jeffrey J., Dumont R. A., Kim G. Y., Kuo T. (2011). Effects of international health electives on medical student learning and career choice: results of a systematic literature review. Fam Med. №43(1). P. 21-28 [in Englian].
Mammadova T., Allen T. J. (2024). Reviving global mobility: Exploring traditional and virtual study abroad management. Research in Comparative and International Education. Volume 19. Issue 4. DOI : https://doi.org/10.1177/17454999241297826 [in Englian].
Shumylo M. Y. (2019). The role of elective courses in higher medical education during pre-clinical years. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. VII (86). Issue 209. P. 45-48. DOI : https://doi.org/10.31174/SEND-PP2019-209VII86-10 [in Englian].
Teichler U. (2015). Academic Mobility and Migration: What We Know and What We Do Not Know. European Review. № 23. P. 6-37. DOI :10.1017/S1062798714000787 [in Englian].
