ТЯГЛІСТЬ ТА БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ТРАДИЦІЙ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NZ-udu-160.2025.22

Ключові слова:

педагогічні традиції, професійна культура, педагогічна спадщина, педагогічна підготовка

Анотація

У статті актуалізовано проблему необхідності систематизації та узагальнення культурно-освітньої традиції українського народу і зокрема, до успадкування педагогічної спадщини, в основі якої досвід, творчість та інновації. Це в першу чергу пов’язано з тим, що система вищої освіти має відповідати запитам сучасного суспільства, де соціальне замовлення пов'язане з необхідністю підготовки педагогічних кадрів, які мають досить високий рівень професійної культури, здатних до розв’язання комплексних завдань, вміють орієнтуватися в соціальних процесах та інформаційному просторі самостійних, комунікативних та творчих особистостей.

Вказано на характеристики педагогічних традицій. Так серед них назвемо: опис думок, цінностей, критеріїв продуктивності освітнього процесу, що передаються від одного покоління педагогів до іншого; певні стійкі взаємозв'язки між педагогічною взаємодією та соціумом; історично мінливий спосіб становлення культури, зокрема і освіти; педагогічний парадокс, головною рисою якого є національна особливість; система історично сформованих цінностей педагогічної теорії та практики, що так чи інакше стосуються професійної діяльності.

Проаналізовано ряд історико-педагогічних досліджень, присвячених: актуалізації й успадкуванню педагогічних традицій, починаючи з другої половини XVI ст.; ролі і значенню педагогічних традицій в системі освітніх інновацій; співвідношенню традицій та інновацій у педагогічній діяльності; аксіологічній значущості традицій та інновацій, їх діалектичній єдності як умови модернізації освіти.

Наголошуючи на тяглості та безперервності педагогічних традицій у формуванні професійної культури майбутніх викладачів з ранньомодерних часів і до наших днів, ми говоримо про наступність педагогічної професії, збереження її моральних засад, виховання винятково позитивного ставлення до педагогічної спадщини, формування цілісного бачення освітнього процесу й розвитку педагогічного мислення.

Посилання

Андрущенко В. П., Вовк Л. П. Історія вищої педагогічної освіти в контексті цінностей соціокультурних систем. 2014. С. 34-51. URL : http://surl.li/qwkzy

Вовк Л. П. Педагогічна традиція у системі освітніх інновацій. 2000. URL : https://enpuir.npu.edu.ua

/bitstream/handle/123456789/34843/Vovk%20L.P.pdf?sequence=1&isAllowed=y

Золотухіна С. Т., Фазан В. В., Макаренко В. В. Традиції та новації у педагогічній діяльності. Теорія та методика навчання та виховання. Харків, 2021. № 50. С. 65-74.

Сокирко О., Патріляк І. «Університет, що відкривається в Києві, найменувати Університетом Святого Володимира...». 2019. URL : http://www.golos.com.ua/article/314530

Шевченко А. Ф. Роль Острозької та Замойської академій у розвитку вищої освіти тогочасної України. Матеріали наукової конференції викладачів кафедри теорії та історії педагогіки; за наук. ред. Л. П. Вовк, В. Б. Вишківська. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. 164 с. С. 58-71.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-10

Номер

Розділ

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ