РЕАЛІЗАЦІЯ І РОЗШИРЕННЯ СПЕКТРУ НАПРЯМІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИКА ВИХОВНОГО ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ У ПЕРІОД КІНЦЯ ХХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-160.2025.13Ключові слова:
соціокультурна діяльність, виховання, особистість, ціннісні орієнтації, виховний впливАнотація
Стаття присвячена дослідженню реалізації та диверсифікації напрямів соціокультурної діяльності як значущого чинника виховного впливу на формування особистості в умовах трансформаційного суспільства кінця XX – першої половини XXI століття.
Автор визначає фактори, що детермінують цей процес, зокрема глобалізація (відбувається інтенсивний обмін культурними цінностями, як матеріальними, так і нематеріальними, реалізуються міжнародні соціокультурні проєкти та програми, спрямовані на підтримку міжкультурної комунікації, сприяння міжкультурному порозумінню, формування толерантності та подолання міжкультурних бар’єрів), інформатизація (цифрові технології радикально трансформували ландшафт соціокультурної діяльності, відкриваючи безпрецедентні можливості для розширення доступу до світової культурної спадщини, участі в інтерактивних віртуальних культурних заходах та продукування власного культурного контенту, що сприяє активізації творчої самореалізації громадян), зміна ціннісних орієнтацій (в умовах постмодерної реальності відбувається поступовий перехід до домінування постматеріалістичних цінностей, серед яких особливої значущості набувають особиста автономія, автентичне самовираження, креативність та прагнення до самореалізації) та розвиток креативних індустрій (сектор креативних індустрій, що охоплює різноманітні види економічної діяльності, пов’язані з творчістю, інноваціями та використанням інтелектуальної власності набуває дедалі більшого значення як генератор новітніх форм соціокультурної діяльності, що інтегрують творчий потенціал, підприємництво та соціально-орієнтовані ініціативи).
Автором розглянуто вплив нових напрямів соціокультурної діяльності на соціалізацію, інкультурацію, розвиток творчого потенціалу та громадянської позиції особистості. Окреслено проблемні зони та перспективи оптимізації виховного потенціалу соціокультурної діяльності в сучасних умовах.
Посилання
Бабенко Н. Б. Вплив соціально-культурної сфери на соціалізацію особистості. Культура і сучасність. 2008. № 1. С. 141-147.
Кулік В. Культурний туризм як компонент соціокультурної діяльності. Мультиверсум. Філософський альманах. 2008. Вип. 76. С. 216-224.
Кулікова С. В. Арт-менеджмент як складова частина соціокультурної діяльності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022, вип. 207. С. 175-179.
Лещук Г. Особливості соціокультурної діяльності як фактора соціально виховного впливу на особистість. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2019. Вип. 1(44). С. 98-101.
Трач Ю. В. Цифрові технології у культурі сучасного суспільства: тенденції і перспективи. Диссерт. на зд. наук. ст. д-ра культурології. Спец : 26.00.01 – теорія та історія культури. Київ, 2021. 542 с.
Філіна Т. В. Формування та забезпечення культурних потреб сучасної людини. Культура і сучасність: альманах. 2021. ч. 1. С. 228-232.
Щербина-Яковлева О. Поняття соціокультурної діяльності: філософські та культурологічні виміри. Світогляд. Філософія. Релігія. 2017. Вип. 12. С. 71-78.