МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-160.2025.08Ключові слова:
екологічна компетентність, позашкільна освіта, екологічне виховання, сталий розвиток, екологічні акції, міжнародний досвід, практичне навчанняАнотація
У статті розглядаються методи та стратегії формування екологічної компетентності у молодших школярів у закладах позашкільної освіти. Особливу увагу приділено теоретичним і практичним аспектам екологічного виховання, його ролі у формуванні сталої екологічної поведінки, екологічної свідомості та відповідального ставлення до довкілля. Досліджено значення позашкільної освіти як важливого компонента екологічної просвіти, що сприяє розширенню знань дітей про природу, формуванню навичок екологічно доцільної поведінки та мотивації до збереження довкілля.
У дослідженні аналізуються сучасні підходи до інтеграції екологічних знань у позашкільний освітній процес, зокрема через застосування інтерактивних методів навчання, екологічних проєктів, проведення природоохоронних акцій, тематичних екскурсій, ігор, квестів та інших форм діяльності, що забезпечують практичну спрямованість екологічного виховання. Висвітлено роль педагогів та вихователів позашкільних закладів у створенні ефективного середовища для формування екологічної культури дітей.
Здійснено аналіз міжнародного досвіду реалізації екологічних програм у позашкільній освіті, розглянуто можливість адаптації успішних моделей до вітчизняних умов. Окреслено перспективи розвитку позашкільних освітніх програм в Україні, враховуючи сучасні виклики, екологічні тенденції та необхідність підвищення ефективності екологічного виховання.
На основі проведеного аналізу сформульовано низку практичних рекомендацій для педагогів та організаторів позашкільної освіти щодо удосконалення екологічного виховання молодших школярів. Запропоновано використання сучасних цифрових технологій, активне залучення дітей до екологічних ініціатив, співпрацю з громадськими організаціями та впровадження міждисциплінарного підходу до екологічної освіти. Представлені висновки можуть бути корисними для науковців, педагогів, вихователів та методистів, які працюють у сфері екологічної освіти дітей молодшого шкільного віку.
Посилання
Савченко І. Екологічна освіта в Європі: досвід та перспективи для України. Київ : Освіта України, 2020. 45 с.
Петрова Л. Методика формування екологічної компетентності в молодших школярів: теорія і практика. Львів : Вища школа, 2018. 57 с.
Гусєва І. Проєктна діяльність у формуванні екологічної свідомості школярів. Харків : Видавництво «Екосвіт», 2021. 78 с.
Johnson A. Eco-Schools: A model for environmental education. London : Green Press, 2019. 89 p.
Green T. International experiences in environmental education. Oxford : Oxford University Press, 2020. 102 p.
Огородник С. Інтерактивне навчання в екологічній освіті: нові підходи та інструменти. Київ : Університет "Екологія", 2021. 134 с.
Грінвуд М. The impact of digital tools on environmental education. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 112 p.
Яковенко Н. Сталий розвиток та екологічна освіта в школах України. Київ : Нова школа, 2022. 147 с.
Андрєєва О. Методи екологічного виховання в початковій школі. Львів : Просвіта, 2021. 161 с.
Романова О. Екологічна компетентність: міжнародний досвід і українські реалії. Харків : Фоліо, 2023. 173 с.
