ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО СЛУХУ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ СТУДЕНТА-ПІАНІСТА
Економова О. С., Гаркуша Л. І.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-npu-153.2022.06Ключові слова:
музичний слух, звуковидобування, музичні здібності, музично-слухове уявлення, комплекс методів та прийомів, виконавсько-технічна майстерністьАнотація
В основу статті покладено концепцію розвинутого навчання. Сучасний етап розвитку музичного мистецтва характеризується різними стилями та жанрами фортепіанного виконання, оригінальністю творчих задумів різних форм їхнього сценічного втілення, що в свою чергу потребує відповідальності підготовки виконавців до їх майбутньої роботи. У статті охарактеризовані основні види музичної діяльності, показані складні аспекти та роль фортепіано в підготовці студентів до музичної діяльності. Виділено комплекс одного з основних музичних здібностей студента за важливістю і значенням – музичний слух, звуковидобування. У статті розглядається надати студентам знання не тільки необхідні, але й різнобічні, які стосуються різних аспектів музичної діяльності. Тобто вони повинні бути пов’язані з фаховою освітою, з виконавсько-технічним володінням інструментом, враховувати таких здібностей студентів-музикантів, як музичний слух, гра кантиленної музики, технічні здібності.
Автори виходять з того, що прийоми та засоби оволодіння студентами виконавською технікою сприяють їхньому загальномузичному розвитку, а методи володіння цією технікою впливають на їхній художній та естетичний розвиток. Звідси пріоритет широкого за діапазоном впливу на студента багатосторонніх за суттю прийомів та методів роботи викладача на заняттях, серед яких один з основних є розвиток музичного слуху. В музичній педагогіці є методи, арсенал яких дуже великий і спирається на велику кількість факторів: здібностей студентів, довишівської підготовки, працездатності, інтелекту. Кожний метод роботи, котрий дає результат, заслуговує на увагу, має право на існування. І тому у статті надано різні рекомендації, розкрити прийоми, методи і способи роботи над музичним слухом, котрі мають універсальний діапазон впливу на формування музиканта, на розвиток усього комплексу здібностей та вмінь студента, які необхідні в майбутній музично-педагогічній діяльності і сприяють їхньому загальномузичному розвитку.
У статті ставиться за мету надати студентам знання роботи над музичним слухом не тільки необхідні, але й різнобічні, які стосуються різних аспектів музичного слуху, формуванню необхідних психологічних рис та навичок, їхньої технічної майстерності, концентрації волі. Показано, що вміння слухати себе, виконуючи твір повністю, – важливий контролюючий і коригуючий фактор, який, насамперед, залежить від слухового уявлення цілого, від відчуття форми, виконавської волі, від фантазії виконавця. Автори думають, що використовуючи статтю у навчальному процесі, допоможе підвищити навчально-виховну, виконавську та художньо-естетичну діяльність на заняттях фортепіано як студентів-музикантів, так і викладачів.
Посилання
Виготський Л. С. Мышление и речь. Москва : Лабиринт, 1996. 114 с.
Баренбойм Л. А. Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства. Л. : Музыка, 1969. 289 с.
Гуральник Н. П. Українська фортепіанна школа в контексті музичної педагогіки. К. : Вища школа, 2007. 312 с.
Гольденвейзер А. Б. Искусство и творческие способности. Москва : Музыка, 1976. С. 93-130.
Гинзбург Л. С. О работе над музыкальным произведением. Музыка, 1968. 112 с.
Кичук Н. В. Формування творчої особистості вчителя. Київ : Либідь, 1991. 96 с.
Карафінка М. Н. Виконавська школа вищих учбових закладів України. Київ : Музична Україна, 1990. С. 22-25.
Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры. Москва : Музыка, 1982. 186 с.
Пляченко Т. М. Наукові засади викладання основного музичного інструменту в умовах університетської освіти. Аrs musicae: музично-освітологічний дискурс : зб. наук. пр. К. : ун-т ім. Б. Грінченка, 2014. С. 9-13.
Цыпин Г. М. Обучение игре на фортепиано. Москва: Просвещение, 1984. 176 с.