ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
Ващилко С. О.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-164-2.2025.02Ключові слова:
цифрова компетентність, професійна готовність, майбутні учителі технологій, цифрове освітнє середовище, дидактичні засади, компетентнісний підхід, діяльнісний підхід, інноваційні технології, цифрова педагогіка, індивідуалізація навчанняАнотація
У статті теоретично обґрунтовано дидактичні засади формування цифрової та професійної готовності майбутніх учителів технологій в умовах цифрової трансформації освіти. Показано, що сучасний учитель технологій виконує розширений спектр професійних ролей - від організатора цифрового освітнього середовища до фасилітатора навчальної діяльності, консультанта та модератора взаємодії учнів у цифровому просторі. Це зумовлює необхідність інтеграції цифрових, педагогічних, методичних, інноваційних і соціальних компетентностей у процес професійної підготовки.
На основі аналізу наукових праць В. Кременя, І. Зязюна, О. Спіріна, Н. Морзе та міжнародних рамок цифрової компетентності (UNESCO ICT‑CFT, DigCompEdu) визначено ключові підходи до формування цифрової готовності майбутніх учителів технологій: компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований та інноваційний. Розкрито зміст провідних дидактичних принципів – науковості, системності, інтеграції, інноваційності, практичної спрямованості та особистісної орієнтації - та обґрунтовано їх значення для підготовки педагогів у цифровому середовищі.
Визначено дидактичні умови, що забезпечують ефективне формування цифрової та професійної готовності: створення сучасного цифрового освітнього середовища; інтеграція цифрових технологій у предметну, методичну, педагогічну та дослідницьку підготовку; системна практична діяльність студентів із використанням цифрових інструментів; індивідуалізація навчання на основі адаптивних платформ; професійна цифрова компетентність викладача. Показано, що системне використання цифрових технологій сприяє розвитку професійної автономії, інноваційного мислення та здатності майбутніх учителів технологій ефективно діяти в умовах цифрової школи.
Зроблено висновок, що визначені підходи, принципи та умови формують цілісну дидактичну основу для підготовки майбутніх учителів технологій до професійної діяльності в цифровому освітньому середовищі.
Посилання
Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи. Київ : Вища школа, 2008. 302 с.
Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. 356 с.
Кремень В. Г., Ільїн В. В. Освіта і наука в Україні: шляхи модернізації. Київ : Грамота, 2014. 368 с.
Морзе Н. В., Барна О. В. Цифрова компетентність сучасного вчителя: структура, рівні, індикатори. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. № 1. С. 28–45.
Морзе Н. В., Вембер В. П. Модель цифрової компетентності вчителя. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2017. № 3. С. 3–11.
Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: теорія і практика. Київ : Педагогічна думка, 2015. 384 с.
Спірін О. М. Цифрова компетентність педагога: теоретичні засади та методичні підходи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. № 6. С. 12–28.
Anderson T., Dron J. Three generations of distance education pedagogy. International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2011. Vol. 12 (3). P. 80–97.
Mishra P., Koehler M. J. Technological Pedagogical Content Knowledge: A Framework for Teacher Knowledge. Teachers College Record. 2006. Vol. 108 (6). P. 1017–1054.
Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators (DigCompEdu). Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2017. 96 p.
Fullan M., Langworthy M. A Rich Seam: How New Pedagogies Find Deep Learning. London : Pearson, 2014. 67 p.
UNESCO. ICT Competency Framework for Teachers. Paris : UNESCO, 2018. 76 p.
