ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Цоколенко О. А., Чумак М. Є.

Анотація

У статті розкрито теоретико-прикладні аспекти формування цифрової компетентності студентів в умовах вищої школи. Проблематизовано вплив цифрових трансформацій на зміну природи мислення суб’єктів пізнання на рівні процесу навчання та функціонування системи освіти у цілому. Унаочнено шляхи застосування інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освіті. Підкреслено значущість впливу на траєкторію освітнього поступу  переходу від «парадигми викладання» (роль викладача – ретранслятор знань) до «парадигми навчання» (примноження у суб’єктів пізнання переліку компетенцій) на рівні вищої школи. Виокремлено різновиди компетенцій – загальні (ключові), базові та профільні (спеціальні). Зауважено, що до переліку першого різновиду увійшли: цифрові, інформаційні, комунікативні, оціночні, проективні. Окреслено шляхом унаочнення семантичну відмінність категорій «компетенція» та «компетентність». Зауважено, що методологічним ядром, актуалізуючим формування компетентності, є компетентнісний підхід.

Змодельовано сформованість цифрової компетентності за умов наявності низки професійних якостей. Унаочнено суб’єктивні та об’єктивні сторони цифрової компетентності. Виявлено, що суб’єктивна сторона досліджуваного є нічим іншим як дзеркальним відображенням об’єктивної. Прослідковано, що значущість об’єктивної сторони доволі рельєфно віддзеркалюється на рівні соціального замовлення щодо рівня підготовки фахівців різного профілю. Репрезентовано структуру цифрової компетентності у складі наступних компонентів: аксіологічного, когнітивного, особистісного та діяльнісного. Зазначено, що у процесі розвитку кожного із заявлених компонентів цифрової компетентності, актуалізується спектр цілої низки прикладних функцій (зокрема, розвивальна, гносеологічна, адаптивна, оціночна, комунікативна).

Підсумовано, що формування на особистісному рівні майбутнього фахівця цифрової компетентності, паралельним чином прослідковується в: розвитку культури спільного інформаційного обміну; формуванні спектру важливих професійно-особистісних якостей; усвідомленні на особистісному рівні цінності ІКТ; розвитку креативності у вигляді особистісної готовності до імплементації ідейних концептів, з допомогою залучення найбільш оптимального цифрового інструментарію.