СУТНІСТЬ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ТА СТРАТЕГІЇ ЇЇ ФОРМУВАННЯ

Автор(и)

  • О. В. Бернацька
  • М. І. Комогорова

DOI:

https://doi.org/10.31392/NZ-npu-143.2019.03

Ключові слова:

компетенція, компетентність, складові іншомовної комунікативної компетентності, рівень успішності формування іншомовної комунікативної компетентності, стратегії формування іншомовної комунікативної компетентності

Анотація

Зміни, які відбуваються в суспільних відносинах, напрямок на євроінтеграцію вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їх мовної підготовки, тому пріоритетної значущості набуло вивчення англійської мови як засобу спілкування. Отже, питання формування комунікативної компетентності стало особливо актуальним. 

У статті розкрито поняття “іншомовна комунікативна компетенція” та “компетентність” у науково-педагогічній літературі та погляди вчених щодо їх трактування. Виокремлено складові іншомовної комунікативної компетентності (гностична, комунікативна, емоційна) та її структуру (дискурсивна, соціолінгвістична, стратегічна, лінгвістична). Встановлено, що рівень успішності формування іншомовної комунікативної компетентності молодшого школяра залежить від: урахування вікових особливостей, сучасних інтерактивних форм, методів та засобів навчання, цікавого змістового навчального матеріалу. У статті розглянуто стратегії формування іншомовної комунікативної компетенції молодшого школяра. Майстерність сучасного учителя школи полягатиме у відборі відповідних стратегій формування комунікативної компетентності, визначення форм та методів навчання, оновленні змісту навчального матеріалу та засобів наочності.

Запорукою формування у молодших школярів комунікативної компетентності є створення такої атмосфери, яка б сприяла позитивному спілкуванню, стимулювала мовленнєву діяльність учнів, на основі залучення учнів до таких форм роботи: навчального діалогу, інсценування, словесна творчість, рольові ігри, творчий переказ, пошукова робота з різними джерелами інформації, співпраця в парах і групах, інтерактивні вправи, монологічна промова.

Посилання

Baranov V. A. (2006). Postroenye problemnoho metoda obuchenyia. Prohrammyrovannoe obuchenye: Resp. mezhved. nauchn. sb. Vyp. 23. K. S. 58-61.

Halskova N . D . (2004). Sovremennaia metodyka obuchenyia ynostrannym yazykam. Moskva : “ARKTY”. 98 s.

Patiuk I. (2012). Komunikatyvna kompetentsiia yak nevidiemna skladova navchalno-vykhovnoho protsesu Molod i rynok. 1 (84). S. 128-132.

Zadorozhna I. (2016). Psykholoho-pedahohichni chynnyky orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv z ovolodinnia inshomovnoiu komunikatyvnoiu kompetentnistiu. Teoretychni aspekty formuvannia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti. Naukovi zapysky. Seriia: pedahohika. №4. S. 6-12.

Zymniaia Y. A. (2003). Kliuchevye kompetentsyy – novaia paradyhma rezultata obrazovanyia. Vysshee obrazovanye sehodnia. №5. S. 34-42.

Kucheruk O. A. (2013). Linhvodydaktychni zasady formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Vypusk KhIKh. S. 184-189 (Seriia: Pedahohika).

Khromchenko O. O. Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti molodshykh shkoliariv //urok-ua.com – 2016.

(2013). Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka: pidruchnyk dlia studentiv klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv / O . B . B ihich, N. F . B orysko, H. E. Boretska ta in. K. : Lenvit. 590 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-03

Номер

Розділ

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ