ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИМІРЮВАННЯ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ОПЕРАТИВНО-РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Анотація

У ракурсі проведеного дослідження подано авторське тлумачення поняття “формування стратегічної компетентності майбутніх фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту” – процес розвитку й накопичення на етапі професійної підготовки якісних проявів інтегрованої особистісної якості, що забезпечує відповідно до ціннісних орієнтацій курсантів їх можливість цілепокладання, планування власної діяльності, продуктивної комунікації, розробки і реалізації індивідуальних освітньо-професійних стратегій упродовж життя. Структуруючи досліджуваний феномен виокремлено такі компоненти: ціннісно-мотиваційний (визначає ціннісні орієнтації майбутніх фахівців ОРС ЦЗ, володіння стратегіями досягнення цілей); стратегічно-інформаційний (віддзеркалює розуміння сутності стратегії як системи ефективних нормативних дій, які призводять до очікуваного результату; стилі збору сучасної інформації на підґрунті володіння мисленнєвими операціями – аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, порівняння, систематизації, узагальнення тощо); операційно-дійовий (передбачає формування різних умінь); рефлексивно-афективний (здатність майбутнього фахівця до самоаналізу й адекватної самооцінки, самовираження індивідуальності). Доведено, що стратегічна компетентність майбутніх фахівців у вищій школі є інтегративною єдністю їх особистісних і професійно-значущих якостей, які набуті у процесі професійного навчання та включають систему цінностей, мотивів, науково-теоретичних знань, практичних умінь і навичок, здатностей, емоцій, спрямованих на адекватний добір і реалізацію на практиці ефективних стратегій і тактик у різних ситуаціях, забезпечення успішної самореалізації й самовдосконалення у процесі професійної діяльності. Результати дослідження зреалізовані із використанням діагностичного інструментарію: “Ціннісні орієнтації працівників” (М. Рокич), “Діагностика стратегій досягнення цілей”, “Визначення стилю інформаційного засвоєння” (М. Фетіскін, В. Козлов, Г. Мануйлов), “Що таке стратегія навчання?” (авторська методика), “Оцінка комунікативних і організаторських схильностей – КОС” (В. Синявський, Б. Федоришин), “Стратегії самоствердження особистості” (Є. Нікітін, Н. Харламенкова). Отримані результати проведеного педагогічного експерименту засвідчили превалювання продуктивного (від 46,84% до 57,48%) й репродуктивного (27,91%-35,22%) рівнів прояву досліджуваних компонентів стратегічної компетентності в респондентів. Доведено, що отримані емпіричні дані спонукають до розробки й упровадження у практику роботи закладів вищої освіти, що готують фахівців оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, комплексної розвивальної програми щодо формування у них стратегічної компетентності.