Неформальна фізкультурна освіта тренерів у США: педагогічний потенціал ветеранів спорту
ЧЕРЕПЄХІНА О. А., РУДЧЕНКО В. Є.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-162.2025.19Ключові слова:
неформальна освіта, фізична культура, наставництво, ветерани спорту, тренерська робота, професійна ідентичність, тренер, СШААнотація
У статті досліджується педагогічний потенціал ветеранів спорту як учасників системи неформальної фізичної освіти у США. Мета статті – обґрунтування педагогічного потенціалу менторства ветеранами спорту у неформальній фізкультурній освіті тренерів, базуючись на міждисциплінарному аналізі джерел та кейс-стаді діяльності українських ветеранів-спортсменів тренерів у США, зокрема, В. Рудченка. Дослідження демонструє, що наставництво ветеранів функціонує як потужна форма міжпоколінньої підтримки, сприяючи розвитку тренерської ідентичності молодих тренерів.
Якісне дослідження українських тренерів-ветеранів, які працюють у США (включаючи особисті траєкторії та стратегії наставництва), було проведено разом з експертним опитуванням (n=27) за участю тренерів на початку кар'єри з різним рівнем освіти та країн. Виокремлено п’ять педагогічних функцій ветерана спорту у неформальній освіті спортивних тренерів: наставництво як безперервна форма підтримки – особиста участь у складних етапах становлення тренера, моделювання професійної поведінки через спільні дії, не лише демонстрація, а спільне проживання дій, передача неявного знання – зокрема інтуїтивних реакцій, пов’язаних із тілесністю, емоційна стабілізація – особливо в роботі з підлітками, що пережили травматичний досвід війни або міграції, мотиваційне дзеркало – ментор як «відображення можливої стійкості». Результати дослідження підкреслюють роль ветеранів спорту не лише як передавачів технічних навичок, але й як посередників формування ідентичності та мотивації в рамках неформального навчання, підкреслюючи специфічні особливості практики наставництва ветеранів: персоналізовану передачу знань через тілесну присутність та спільні дії, акцент на життєвому досвіді та етичному моделюванні, а також емоційну стабілізацію молодих тренерів.
У статті також розглядається потенціал адаптації менторства до українського контексту, включаючи інституційну підтримку програм наставництва під керівництвом ветеранів й інтеграцію таких практик у навчальні програми тренерської роботи.
Посилання
Алієв Х. Х. Підвищення ефективності кидків кваліфікованих дзюдоїстів на основі використання нестандартних захоплень : кваліф. магіст. робота. Суми : Сумський державний університет, 2020.
Баженов Є. Можливість розвиватись. Які івенти проводять для вчителів фізичної культури та чому їх має бути більше. Освіторія. 2023. URL : https://osvitoria.media/experience/mozhlyvyst-rozvyvatys-yaki-iventy-provodyat-dlya-vchyteliv-fizychnoyi-kultury-ta-chomu-yih-maye-buty-bilshe/
Барилко Є. О., Барилко С. М. Роль позакласних виховних заходів у патріотичному вихованні учнів середніх шкіл США. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2011. Вип. 5. С. 3-13.
Бермудес Д. Неформальна фізкультурна освіта як форма фізичного виховання студентів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 7. С. 31-35.
Бойко Г. Л. та ін. Інноваційні технології фізичного виховання студентів. Харків : ХДАФК, 2018.
Бондар В. Саморозвиток фахівців з фізичної культури і спорту в умовах неформальної освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2024. Т. 26, № 2. С. 72-80.
Дутчак М., Чеховська Л. Кадрове забезпечення як актуальна проблема сучасної фітнес-індустрії. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2018. № 6. С. 31-38.
Ільдіко О. Конкретизація категорій: «освіта дорослих», «неформальна освіта», «дорослість», «андрагогіка». Івано-Франківськ : Фоліант, 2018.
Кисельов В. О., Балашов Д. І. Можливості неформальної освіти у формуванні готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації оздоровчо-масових заходів. Фізико-математична освіта. 2020. № 3 (23). С. 615-618. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2020-025-03-027
Лозовий А., Сергієнко В. Національна федерація стильового карате як суб’єкт неформальної освіти. Теорія і практика фізичної культури і спорту. 2022. № 1. С. 18-23.
Маринич В., Когут І., Шевчук О. Бібліометричний аналіз наукових публікацій за напрямом «інклюзія в спортивній неформальній освіті» у базі даних Web of Science Core Collection. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024. № 1. С. 19-26.
Огієнко О. І., Терьохіна Н. О. Неформальна освіта дорослих у Сполучених Штатах Америки: історія і сучасність. Суми : СНАУ, 2019.
Орос І. І. Подібні та відмінні ознаки освіти дорослих країн ЄС та англомовних країн. Наук. вісн. МНУ ім. В. О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2018. № 3 (2). С. 223-230.
Рибалко Л., Пермяков О., Йопа Т. Неформальна освіта здобувачів вищої освіти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» в умовах воєнного стану в Україні. Зб. наук. праць Уманського держ. пед. ун-ту. 2023. № 3. С. 6-13.
Самохвалова І. Ю. Формування навичок здорового способу життя студентів в умовах неформальної освіти // Сучасні освітні стратегії під впливом розвитку інформаційного суспільства та європейської інтеграції : наук. монографія. Рига : Baltija Publishing, 2024. С. 387-418.
Черепєхіна О., Рудченко В. Ментальне здоров’я та спортивне довголіття: психологічні стратегії повернення у великий спорт – кейс-стаді спортсмена-ветерана дзюдо і самбо. Молодий вчений. 2025. № 2 (133). https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-6.
Bloom G. A. Mentoring for sport coaches // In: Routledge Handbook of Sports Coaching. London : Routledge, 2013. P. 476-485.
Fawver B., Beatty G. F., Roman J. T., Kurtz K. The status of youth coach training in the United States: Existing programs and room for improvement. Int. Sport Coaching Journal. 2020. Vol. 7 (2). P. 239-251.
Hedlund D. P., Fletcher C. A., Pack S. M., Dahlin S. The education of sport coaches: What should they learn and when should they learn it? Int. Sport Coaching Journal. 2018. Vol. 5 (2). P. 192-199.
Mallett C. J., Trudel P., Lyle J., Rynne S. B. Formal vs. informal coach education. Int. J. of Sports Science & Coaching. 2009. Vol. 4 (3). P. 325.
Mazin V., Byrka M. Motives for sports for teenagers who are fencing and doing football. Journal of Physical Education and Sport. 2022. Vol. 22, № 6. https://doi.org/10.7752/jpes.2022.05165.
Puchyna O. V., Zadorozhna-Knyagnitska L. V., Cherepiekhina O. A., Netreba M. M., Gershanov A. M. Features of comprehensive rehabilitation of war veterans. Clinical and Preventive Medicine. 2025. Vol. 3, № 41. P. 91-95. https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2025.12.
Samokhvalova I. Y. Formation of students' healthy lifestyle skills in non-formal education. Riga : Baltija Publishing, 2024.
Теренко О. Організаційно-змістові аспекти діяльності провайдерів освіти дорослих у США і Канаді. Continuing Professional Education: Theory and Practice. 2018. № 3-4. С. 111-115.
Tippy H. Rethinking Coach Education: A Comparative Study of Credentialing Programs : Master’s thesis. Chapel Hill : The University of North Carolina, 2025.
Walker L. F., Thomas R., Driska A. P. Informal and nonformal learning for sport coaches: A systematic review. International Journal of Sports Science & Coaching. 2018. Vol. 13, № 5. P. 694-707.
