ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ ПРИ ЗАЇКАННІ
Цибулько А. О.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-162.2025.16Ключові слова:
заїкання, цифрові технології, інформаційно-цифрова компетентність, нейрофідбек, віртуальна реальність, DAF/FAF-пристрої, штучний інтелект, мобільні застосункиАнотація
У статті проаналізовано потенціал цифрових технологій у корекційній роботі при заїканні. Розглянуто цифрові технології, що слугують допоміжними інструментами у логопедичній роботі: нейрофідбек, віртуальна реальність (VR), пристрої зі зміненим аудіозворотним зв’язком (DAF/FAF), мобільні застосунки для тренування плавного мовлення, штучний інтелект. На основі аналізу наукових джерел і міжнародних досліджень визначено переваги та обмеження кожної технології та оцінено ефективність у покращенні плавності мовлення та зниженні частоти судом. Детально охарактеризовано принципи дії кожного засобу, переваги, потенційні ризики та особливості застосування в роботі з дітьми, підлітками та дорослими. Узагальнено результати досліджень, що демонструють можливе зниження частоти проявів заїкання за умови цілеспрямованого і поетапного впровадження цифрових технологій у корекційний процес.
Підкреслено, що поєднання традиційних логопедичних підходів із новітніми технологіями може посилити загальний корекційний ефект, сприяти мотивації осіб із заїканням до тривалої практики та саморефлексії. Окрема увага приділена важливості індивідуального підбору технологій, дотримання принципів поступовості та безпечного навчального середовища. Визначено роль логопеда як координатора технологічної взаємодії, що пояснює, навчає і супроводжує. Зазначено, що в українській логопедичній науці проблема використання цифрових інструментів при корекції заїкання поки що розкрита недостатньо. Обґрунтовано необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх вчителів-логопедів у межах професійної підготовки.
Стаття підкреслює потребу в подальших емпіричних дослідженнях та розвитку методичних підходів до інтеграції цифрових технологій у логопедичну практику з урахуванням світових тенденцій.
Посилання
Almudhi A. Evolution in technology and changes in the perspective of stuttering therapy: a review study. Saudi journal of biological sciences. 2021. Vol. 28, No. 1. P. 623-627. https://doi.org/10.1016
/j.sjbs.2020.10.051.
Cecil J., Tetnowski J. A., Tentu S. K. A Virtual Reality Based Therapeutic Approach for Stuttering Intervention. In: Chen, J.Y.C., Fragomeni, G. (eds) Virtual, Augmented and Mixed Reality. HCII 2024. Lecture Notes in Computer Science, 2024. Vol. 14708. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-61047-9_12.
Chard I., Van Zalk N., Picinali L. Virtual reality exposure therapy for reducing social anxiety in stuttering: a randomized controlled pilot trial. Frontiers in digital health. 2023. Vol. 5. https://doi.org/10.3389/fdgth.2023.1061323.
Computational intelligence-based stuttering detection: a systematic review / R. Alnashwan et al. Diagnostics. 2023. Vol. 13, no. 23. P. 35-37. https://doi.org/10.3390/diagnostics13233537.
Devices used to reduce stuttering and their effectiveness – well said: toronto speech therapy | providing speech therapy for adults since 2012. Well Said: Toronto Speech Therapy | Providing Speech Therapy for Adults since 2012. URL : https://www.torontospeechtherapy.com/blog/2024/devices-used-to-reduce-stuttering-and-their-effectiveness.
Does delayed auditory feedback (DAF) help stuttering?. Casa Futura Technologies. URL : https://casafuturatech.com/delayed-auditory-feedback/.
Evaluating a digital speech therapy app for stuttering: a pilot validation study. arXiv.org e-Print archive. URL : https://arxiv.org/html/2503.02743v1.
Fadzilah M., Arshad F., Izza N. Owards the development of criteria to assess stuttering mobile apps. PACIS 2017 proceedings. 2017. Vol. 240. URL : https://aisel.aisnet.org/pacis2017/240.
Lin Y., Neuschaefer-Rube C. Digital learning in speech-language pathology, phoniatrics, and otolaryngology: interdisciplinary and exploratory analysis of content, organizing structures, and formats. JMIR medical education. 2021. Vol. 7, No. 3. P. e27901. https://doi.org/10.2196/27901.
Lincoln M., Packman A., Onslow M. Altered auditory feedback and the treatment of stuttering: a review. Journal of fluency disorders. 2006. Vol. 31, no. 2. P. 71-89. https://doi.org/10.1016/j.jfludis.
04.001.
Neef N. E., Chang S.-E. Knowns and unknowns about the neurobiology of stuttering. PLOS biology. 2024. Vol. 22, No. 2. P. e3002492. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3002492
PaTTAN - Smalltalk DAF / FAF Device. PaTTAN - Home. URL: https://www.pattan.net/Short-Term-Loan/Smalltalk-DAF-FAF-Device.
Ratcliff-Baird B. ADHD and stuttering: similar EEG profiles suggest neurotherapy as an adjunct to traditional speech therapies. Journal of neurotherapy. 2002. Vol. 5, No. 4. P. 5-22. https://doi.org
/10.1300/j184v05n04_02.
Speak in public: an innovative tool for the treatment of stuttering through virtual reality, biosensors, and speech emotion recognition / F. Vona et al. Extended abstracts of the 2023 CHI conference on human factors in computing systems (CHI EA '23). association for computing machinery. 2023. Vol. 255. P. 1-7. https://doi.org/10.1145/3544549.3585612.
Stewart A. R. Neurofeedback as a Potential Treatment for Stuttering. Master’s Thesis, Univ. of Washington, 2014. 40 р. URL : https://digital.lib.washington.edu/researchworks/items/ae184226-6f3c-441b-bd18-b5c1520109c6.
