АЛГОРИТМ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ СПРЯМОВАНОГО НА КОРЕКЦІЮ ПАТОЛОГІЧНОЇ ХОДЬБИ У ОСІБ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-npu-144.2019.09Ключові слова:
інсульт, патерн ходьби, алгоритм реабілітаційного втручання, парези, плегії.Анотація
Питання відновлення ходьби у хворих після перенесеного мозкового інсульту є предметом пильної уваги багатьох фахівців, що займаються з даною категорією хворих на різних етапах відновного лікування. Складні завдання психічної та фізичної активізації, соціального та трудового пристосування важкого контингенту постінсультних хворих найуспішніше вирішуються в системі комплексної реабілітації. Вона передбачає використання різних засобів, спрямованих на відновлення рухової функції (медикаментозна терапія, масаж, фізична терапія, фізіотерапія, трудотерапія, ортопедія) [1, 3].
Реабілітаційні заходи, щодо пацієнтів, які мають проблеми рухового контролю внаслідок неврологічних захворювань, є недостатньо висвітлені у вітчизняній літературі. В закордонних літературних джерелах описуються три основні підходи в реабілітації неврологічних хворих, які використовуються до сьогоднішнього часу. Це - переучування м ’язів, нейрофізіологічний підхід та руховий контроль (освоєння рухів). Захворювання серцево-судинної системи у світі та в Україні посідають одне з перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідністю. Щорічно переносять інсульт близько 15 млн людей, з них помирають 5 млн. У країнах Західної Європи, США, Японії, Австралії за останні 15 років смертність від інсульту знизилася більше ніж на 50% (щорічно на 3-7%) і становить зараз 37-47 осіб на 100 тис. населення. Смертність у 2008 р. в Україні зберігалася на рівні 91,8 осіб на 100 тис. населення [2, 5].Посилання
Bershtejn N. A. Fiziologiya dvizhenij i aktivnost. Moskva : Medicina, 1990. 494 s.
Vilenskij B. S., Yahno N. N. Ishemicheskij insult. Sankt-Peterburg : Foliant, 2007. 288 s.
Vitenzon A. S. Zakonomernosti normalnoj i patologicheskoj hodby cheloveka. Moskva : CNIIPP, 1998. 271 s.
Vukobratovich M. K., Dzhovanovich M. D. Aktivnye yekzoskeletony: nachalo, sostoyanie i budushee razvitie. Probl. mashinostr. i avtomatizac. 2007;4:7-16.
Demidenko T. D. Reabilitaciya pri cerebrovaskulyarnoj patologii. Leningrad : Medicina, 1989. 208 s.: il.
Diahnostyka, kompleksne likuvannia, reabilitatsiia, profilaktyka i orhanizatsiini zakhody z pytan tserebralnoho insultu : navch.-metod. posibnyk dlia slukhachiv systemy do ta pisliadypl. pidhot., likariv vsikh spets. / I. Zozulia [ta in.]. Kyiv, 2005. 72 s.
Epifanov V. A. Reabilitaciya bolnyh, perenesshih insult. Moskva : MEDpress-infom, 2006. 256 s.: il.
Zavalishin I. A., Barhatova V. P. Spastichnost. Zhurn. Nevropat. ipsihiatr. 1986. № 4. S. 532-536.
Zinchenko O. M., Mishchenko T. S. Stan nevrolohichnoi sluzhby v Ukraini v 2015 rotsi. Kharkiv, 2016. 23 s.
Klochkov A. S., Telenkov A. A., Chernikova L. A. Vliyanie trenirovok na sisteme Locomat na virazhenost dvigatelnih narushenij u pacientov, perenesshih insult. Ann. Klin. i yeksperiment. Nevrolog. 2011;5(3).20-25.
Kuznecova S. M. Etiopatogenez insulta. Doktor. 2003. № 3. C. 13-16. Rezhim dostupa: www/doctor. org.ua
Mukhin V. M. Fizychna reabilitatsiia. Kyiv : Olimpiiska literature, 2005.
Popov S. N. Fizicheskaya reabilitaciya: uchebnik dlya akademij i in-tov fiz. kultury. Rostov n/D. : Feniks, 1999. 608 s.
Hinton R. Insult. Nevrologiya / pod. red. M. Samuelsa. Moskva, 1997. S. 293-317.
Chernikina L. A, redaktor. Vosstanovitelnaya nevrologiya: Innovacionnye tehnologii v nejroreabilitacii. Moskva : OOO “Izdatelstvo “Medicinskoe informacionnoe fgenstvo”; 2016. 344 s.
Chernikova L. A., Klochkov A. S. Vliyanie trenirovok na robotizirovannoj sisteme Locomat na mobilnost pri hodbe u bolnih s postinsultnymi gemiparezami. Vopr. kurortol. fizioter. i lecheb. fiz. kult. 2014;3:13-18.
Demos, Gait analysis, (http: //www.ncbi.nlm.nih.gov/books /NBK27235/ (https: //www.ncbi.nlm.nih.gov /books/NBK27235/)), 2004.
Dmytruk M. B., Rokoshevska V. V. Algorithm for Selecting Clinical Instruments for the Assessment of Walking Function in Post-Stroke Patients. Jornal of physical education and sport. 2019. № 19. R 710-715.
Hindle KB, Whitcomb TJ, Briggs WO. Proprioceptive neuromuscular facilitation (PNF): Its Mechanisms and effects on Range of Motion and Muscular Function. J. Hum. Kinet. 2012;3(3): 105-113.
Huang WC, Chen YJ, Chien CL, Kashima H, Lin KC. Constraintinduced movement therapy as a paradigm of translational research in neurorehabilitation: reviews and prospects. Transl Res. 2011;3.(1).48-60.
Perry J Giovan P. Harris Lj. Et al. The determinants of muscle action in the hemiparetic lower extremity. Clin Orthop 131:71 - 89. 1978.
Rancho Los Amigos National Rehabilitation Center, LAREI, 2001.
Wolf SL. Revisiting Constraint Induced Movement Therapy: Are We Too Smitten With the Mitten? Is All Nonuse "Learned"? and Other Quandaries. Phys Ther. 2007;87:1212-23.
