ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ В СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

У статті розглядається проблема формування професійної компетентності майбутнього фахівця логопеда в закладах освіти, що є основним завданням вищої професійної освіти. Саме тому поняття професійної та емоційної компетенції, етапи їх формування, зміст педагогічного сприяння формуванню професійної та емоційної компетенції майбутніх логопедів є предметом нашого вивчення. Адже від представників цієї професії вимагається не тільки добре знайти свій предмет, методи роботи, а й бути підготовленими до продуктивної комунікації, емоційно розумної поведінки, позитивної взаємодії з дітьми та їх батьками, володіти способами самозбереження психічного здоров’я та профілактики “професійного вигорання”. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми в наукових джерелах.

У статті також представлено результати практичного дослідження щодо обґрунтування змісту, організаційних форм і методів навчання майбутнього фахівця з врахуванням проблеми формування емоційної культури логопеда. Висвітлено необхідність застосування тренінгу та ігрових технологій у практиці навчання майбутніх фахівців, а також визначені показники якості професійних умінь здобувачів вищої освіти, що сформувалися під час активного навчання.

У роботі обґрунтовано необхідність формування емоційної стійкості майбутнього логопеда, зокрема, особливостей її розвитку у процесі підготовки здобувачів вищої освіти до професійної діяльності. Дається визначення емоційної стійкості логопеда, аналізуються її складові, а також симптоми порушень емоційної стійкості та наводиться перелік чинників, які їх детермінують. Розглядається система засобів формування емоційної стійкості у процесі підготовки здобувачів до професійної діяльності та профілактики порушень. Уточнено зміст поняття «емоційна стійкість», «складові емоційної стійкості».