Процедура рецензування

Процедура рецензування (peer review) є стандартом контролю якості наукових публікацій. Ось основні етапи та параметри цього процессу, яких дотримується журнал "Наукові записки":

  1. Типи рецензування
  • Двостороннє «сліпе» (Double-blind):Обидві сторони залишаються анонімними – оптимальний метод для уникнення упередженості.
  1. Критерії відбору рецензентів
  • Компетентність:Наявність наукового ступеня та публікацій у відповідній галузі за останні 3–5 років.
  • Відсутність конфлікту інтересів:Рецензент не може працювати в одній установі з автором або бути його співавтором протягом останніх років.
  • Репутація:Дотримання етичних норм та відсутність затримок у попередніх перевірках.
  1. Терміни
  • Первинний розгляд редактором: 2 тижні (перевірка на відповідність профілю та плагіат).
  • Процес рецензування: до 3 тижнів.
  • Доопрацювання автором:до 2 тижнів (залежно від обсягу зауважень).
  1. Форми документування
  • Анкета рецензента:Стандартизована форма з бальною оцінкою (актуальність, методологія, новизна).
  • Розгорнутий відгук:Текстовий опис переваг та недоліків роботи з конкретними рекомендаціями щодо виправлення.
  1. Прийняття рішень

На основі висновків рецензентів редакційна колегія ухвалює одне з рішень:

  • Прийняти(Accept) — без змін.
  • Незначні виправлення(Minor revision) — автор вносить правки, які перевіряє лише редактор.
  • Суттєві виправлення(Major revision) — стаття після правок іде на повторне коло рецензування.
  • Відхилити(Reject) — робота не підлягає публікації через низьку якість або невідповідність вимогам.

Подання перевіряються на наявність плагіату за допомогою системи перевірки текстів на унікальність  за допомогою відповідного програмного забезпеченняTurnitin. 

Настанови для рецензентів

Рецензування наукового рукопису передбачає наукову, раціональну і обгрунтовану критику, метою якої є надання об’єктивної оцінки і виваженого рішення щодо публікації даного рукопису. Рецензент має бути вимогливим до матеріалу, поданого на розгляд, а також до самого себе. Якщо в ході розгляду рукопису, рецензент зрозумів, що його кваліфікації не вистачає для повноцінного рецензування, оскільки рукопис є вузькоспеціалізованим, виходить за межі компетенції рецензента, містить дані, до яких рецензент не має доступу, тощо, рецензент має повідомити про це редактора і, за можливістю, порекомендувати іншого фахівця у даній області.
Якщо рецензент виявляє плагіат або інші види академічної недоброчесності у наданому рукописі, він має повідомити про це редактора з пред’явленням матеріалів, які підтверджують плагіат або інші знайдені прояви академічної недоброчесності.
Під час розгляду рукопису рецензент має звернути увагу на такі його характеристики:
- чи є рукопис достатньо унікальним та цікавим для публікації?
- чи відповідає рукопис загальній тематиці журналу?
- чи підпадає рукопис під загальні стандарти, яких дотримується журнал?
- чи відповідає заявлений заголовок тексту рукопису?
- чи спирається дослідження, описане в рукописі, на науковий метод?
- чи містить рукопис наукові результати?
- чи є рукопис логічно структурованим?
- чи є висновки дослідження відповідними заявленій меті і чи не є вони вже отриманими у інших наукових дослідженнях?
Рішення рецензента має бути кваліфіковане за одним з трьох пунктів:
(1) прийняти без змін
(2) прийняти зі змінами (обгрунтувати у коментарях)
(3) відхилити (обгрунтувати у коментарях)

Коментарі рецензента мають бути сформульовані ясно і зрозуміло. Важливо вказувати, чи є даний коментар власною точкою зору рецензента, чи підтверджується науковими дослідженнями, фактами або іншими даними.