КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ – ВОКАЛЬНИЙ СИМВОЛ ЗИМОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

Анотація

У статті висвітлено традиції зимового обряду колядування та щедрування. Зазначено, що фольклор є джерелом наших національних традицій, виразником народної свідомості та ідентичності. Це не просто культурна пам’ятка минулого – він несе у собі цінності, що виходять далеко за рамки часу, відображеного в піснях. Вказано, що календарно-обрядові пісні – один із найдавніших пластів в українському фольклорі. Це не лише музичний жанр, але й важлива складова нематеріальної культурної спадщини, живий зв’язок між поколіннями, що передає духовні й культурні цінності народу.

Проведено аналіз наукових джерел і виокремлено найтиповіші ознаки колядок та щедрівок, їх спільні та відмінні риси. Визначено, що колядки та щедрівки мають як архаїчні мотиви, так і нашарування різних епох. При збереженні основних жанрових ознак вони протягом віків зазнавали значного впливу історичних подій, соціальних обставин різних епох, підлягали певним змінам і переробкам відповідно до потреб часу.

Наголошено, що у сучасному світі колядки та щедрівки зберігають свою актуальність. Вони звучать під час Різдвяних та Йорданських свят у храмах, на сценах, вулицях, у родинному колі, а також знаходять нове життя у творчості професійних композиторів та музикантів. Завдяки медіа та соціальним мережам їхнє виконання поширюється далеко за межі України, сприяючи популяризації української музичної культури.

Доведено, що колядки та щедрівки – це вокальний символ зимової обрядовості українців, а музичний фольклор в цілому – багатство українського народу, яке впродовж століть зачаровує світ своєю мелодійністю та душевністю. У сучасному культурному просторі, який переживає динамічні зміни, фольклор набуває нового змісту та звучання, і стає одним із основних компонентів сучасної музичної культури.