РОЛЬ І МІСЦЕ САМООЦІНКИ У СИСТЕМІ САМОРОЗВИТКУ ПЕДАГОГА
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-npu-153.2022.19Ключові слова:
самооцінка, самоуправління, спілкування, переживання, діяльністьАнотація
У статті розглянуто роль визначення адекватної самооцінки у професійному становленні педагога. Педагог повинен не лише вміти працювати над собою та самоудосконалюватися, а ще й помічати власні недоліки та усувати їх. Проаналізовано шляхи формування оптимальної самооцінки, які допоможуть здобувачеві освіти адаптуватися, знайти спільну мову з оточуючими та проявити свої позитивні якості.
Проведено наукове спостереження, в результаті якого з’ясовано, що більшість студентів мають оптимальну самооцінку, можуть критично до себе ставитися та швидко вирішувати проблеми, орієнтуючись на наявні здібності. Значно менша кількість здобувачів освіти не змогла оцінити себе оптимально, що свідчить про невміння аналізувати власні вчинки, сформовані якості тощо. Цей факт має негативний вплив на становлення майбутнього професіонала, адже особистість припиняє саморозвиватися.
Вказано, що самооцінку безпосередньо пов’язують із самоуправлінням, оскільки педагог може успішно працювати лише за умови всебічного самоаналізу, який дасть змогу швидко виконувати поставленні завдання, використовуючи при цьому творчий підхід.
Провідною формою активності здобувачів освіти освітнього рівня “бакалавр” є спілкування, що пояснюється специфікою обраної професії. Саме під час спілкування здобувачі освіти пізнають себе та інших, розвивають комунікабельність, вчаться визначати позитивні та негативні людські якості. Не менш важливою формою активності для студентів першого курсу є переживання, яке зумовлене зміною найближчого оточення, пізнанням нового. У процесі переживань особистість починає замислюватися над тим, як поводитися у колективі, що призводить до формування власної самооцінки. Доведено, що самооцінка може змінюватися залежно від зовнішніх і внутрішніх обставин, що і призводить до трансформації життєвих пріоритетів майбутнього педагога загалом.
Посилання
Бондар В. І., Шапошнікова І. М. Філософія і логіка критичного мислення людини. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. Випуск 41 (65). С. 3-10.
Бондар В., Шапошнікова І. Фахово-орієнтована спрямованість моніторингу як функції управління якістю підготовки вчителя. Гірська школа Українських Карпат. 2013. № 8-9. С. 19-25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2013_8-9_11
Савченко О., Парфьонов М. За високу ефективність навчально-виховного процесу: Республіканські педагогічні читання. м. Київ, 28-29 берез. Початкова школа. 1972. № 7. С. 94-95.
Красюк Л. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності: теоретичний аспект. Гуманітарний вісник “Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди” : зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницькиий, 2013. Вип. 28. С. 157-160.
Кузікова С. Б. Психологічні основи становлення суб’єкта саморозвитку в юнацькому віці : монографія. Суми : Видавництво СумДПУ, 2020. 324 с.
Севастюк М. С. Становлення суб’єктності майбутнього вчителя початкової школи як фактору формування його професійної компетентності Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 13. Проблеми трудової та професійної підготовки : зб. наукових праць. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. Вип. 6. С. 174-179
Педагогічний словник / за редакцією дійсного члена АПН України Ярмаченка М. Д. Київ : Педагогічна думка, 2001.
Шапошнікова І. М. Практична підготовка вчителя початкової школи: проблеми і перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і методика виховної роботи. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. С. 175-181.