МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ НАУКОВОЇ ЯКОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Слабко В. М., Нікіфоров Р. О.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-161.2025.16Ключові слова:
педагогічне дослідження, математична статистика, достовірність, педагогічний експеримент, методологія, дослідницька культура, освітня програма, аналітичне мисленняАнотація
У статті розкрито значення математичної статистики як ефективного інструменту забезпечення наукової обґрунтованості та достовірності результатів педагогічних досліджень. В умовах трансформаційних змін в освіті, цифровізації наукових процесів і посилення вимог до якості дослідницьких робіт, виникає необхідність критичного переосмислення методологічного інструментарію педагогічної науки. Автор наголошує на тому, що математична статистика повинна розглядатися не як факультативна, а як обов’язкова складова методології сучасного педагогічного дослідження.
У центрі уваги – проблема зниження рівня культури наукового мислення при формальному дотриманні вимог до структури наукових робіт. Відзначено, що збільшення кількості кваліфікаційних досліджень у педагогіці не завжди супроводжується якісним аналізом результатів, а отже, знижує як загальнонаукову, так і практичну цінність цих досліджень. Особливу увагу приділено недооцінці значення статистичного аналізу, який часто зводиться до простого підрахунку середніх значень, не враховуючи варіативність, надійність та значущість отриманих результатів.
Проаналізовано класичні та сучасні методи математико-статистичного опрацювання даних, визначено їхню релевантність у контексті педагогічного експерименту. Окреслено необхідність формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів, яка передбачає володіння статистичними методами аналізу. Обґрунтовано доцільність включення курсу математичної статистики до обов’язкової частини освітньо-наукових програм для здобувачів ступеня магістра і доктора філософії за спеціальностями галузі 01 «Освіта/Педагогіка».
Зроблено висновок, що математична статистика є не лише технічним інструментом, а потужним засобом формування наукової доброчесності, критичного мислення та здатності здійснювати об’єктивний аналіз педагогічних явищ. Її інтеграція в педагогічну освіту є запорукою підвищення якості вітчизняної наукової продукції та формування дослідницької культури нового покоління науковців.
Посилання
Гончаренко С. У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі : навч. посіб. для ВНЗ / [С. У. Гончаренко, П. М. Олійник, В. К. Федоренко та ін.] ; за ред. С. У. Гончаренка, П. М. Олійника. К. : Вища шк., 2003. 323 с.
Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям : [навч. посіб.]. К.; Вінниця : ДОВ Вінниця, 2008. 278 с.
Зінченко В. П., Коренева І. М., Харламенко В. Б. Навчально-дослідна робота у вищих навчальних закладах. Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. 78 с.
Педагогіка : [навч. посіб для студ. пед навч. закд.] / В. А. Сластенин, І. Ф. Ісаєв, А. І. Міщенко, Е. Н. Шиянов. М. : "Школа преси", 2002. 512 с.
Люлькова Ю. С., Семеніхіна О. В. Готовність майбутніх магістрів освіти до опрацювання результатів експериментальних досліджень як педагогічна проблема. Фізико-математична освіта : науковий журнал. 2017. Випуск 2 (12). С. 104-108.
Методика та організація наукових досліджень : навч. посібник / О. В. Крушельницька. К. : Кондора, 2003. 192 с.
Новіков Д. А. Статистичні методи в педагогічних галузях. М. : МЗ-Прес, 2004. 67 с.
Жигло О. О. Критерії професійного зростання викладача ВНЗ. Проблеми формування ціннісних орієнтирів професійної діяльності : зб. наук. пр. Харків : Стиль-Издат, 2005. С. 79-85.
Шевченко С. М. Педагогічні умови формування аналітичного мислення студентів вищих технічних навчальних закладів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2007. № 3. С. 151-154.
Гриньова В. М. Професійна компетентність викладача вищого – навчального закладу як результат сформованості його педагогічної культури. Вісник Дніпропетровського ун-ту економіки та права ім. А. Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2011. № 1 (1). С. 14-22.
