ДИСКУРС ЯК ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФЕНОМЕН: КОМУНІКАТИВНИЙ, КОГНІТИВНИЙ, КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ, ДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Кравцова Ю. В., Леута О. І., Леміш Н. Є., Титаренко О. Ю.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-161.2025.08Ключові слова:
дискурс, дискурсологія, дискурс-аналіз, комунікативний, когнітивний, культурологічний, дидактичний аспектиАнотація
У статті розглядається проблема дискурсу як інтердисциплінарного феномена, оскільки віднедавна це поняття поширилося в багатьох гуманітарних наукових дисциплінах – філософії, соціології, психології, культурології, педагогіці, літературознавстві, лінгвістиці тощо, що свідчить про загальну тенденцію до інтеграційних процесів у сучасній науці.
Проаналізовано стан дослідження дискурсу в комунікативному, когнітивному, культурологічному та дидактичному аспектах. Описано його основні наукові інтерпретації та характерні категорійні ознаки.
Дискурс є видом і продуктом людської діяльності, тому його розуміють як складний когнітивно-комунікативний механізм і розглядають як процес і результат мисленнєво-мовленнєвої діяльності носіїв мови, відбиття їх індивідуальних картин світу, що містять як суб’єктивні, так й об’єктивні (національні) особливості світобачення.
Найбільш досліджуваним дискурс є в комунікативному аспекті, бо це насамперед мовне (мовленнєве) явище, інструмент міжособистісної, групової, масової та міжкультурної комунікації. Вивчення дискурсу в когнітивному аспекті активізувалося лише на початку ХХІ ст. Дослідження дискурсу в культурологічному та дидактичному аспектах досі не набуло активної стадії, хоча такі погляди на цей феномен є вкрай важливими, оскільки дискурс відображає національну специфіку певної культури та є ефективним інструментом навчання мов.
Доведено, що поняття дискурсу, яке віднедавна набуло поширення в багатьох гуманітарних науках і стало інтердисциплінарним, незважаючи на значну кількість праць у галузі дискурсології, є остаточно не визначеним, амбівалентним і потребує подальшого уточнення його дефініції. Дослідження дискурсу в комунікативному аспекті має значні досягнення, проте проблема його розуміння як статичного (дискурс – текст) і динамічного (дискурс – комунікація, інтеракція) явища залишається відкритою.
Посилання
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : ВЦ “Академія”, 2004. 344 с.
Будник А. О. Дискурс у сфері усної і писемної комунікації : лінгводидактична інтерпретація проблеми. Педагогічні науки : зб. наук. пр. 2008. № 50. Т. 2. С. 68-72.
Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / за заг. ред. І. С. Шевченко : монографія. Харків : Константа, 2005. 356 с.
Загнітко А. П. Основи дискурсології : науково-навч. вид. Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2008. 194 с.
Кондратенко Н. Комунікативно-дискурсивні дослідження в сучасному українському мовознавстві: тенденції та перспективи. Українська мова. 2018. № 1. С. 64-73.
Корольов І. Р. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві : визначення, структура, типологія. Studia Linguistica. 2012. Вип. 6. С. 285-305.
Морозова О. І. Дискурс як когнітивно-комунікативна подія. Науковий вісник Волинського національного ун-ту імені Лесі Українки. Серія Філологічні науки. Мовознавство. 2010. № 7. С. 134-138.
Романчук С. М. Комунікація як дискурс в об’єктиві когнітивістики. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 27. Т. 2. С. 48-53.
Савелюк Н. М. Дискурс як міждисциплінарне поняття та його психологічні виміри. Психологічні перспективи. 2015. Вип. 26. С. 251-264.
Ситник І. В. Педагогічний дискурс у типології дискурсу. Нова філологія : зб. наук. пр. 2021. № 83. С. 244-250.
Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень / уклад. : О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк; відп. ред. Г. П. Півторак. Київ : Довіра, 2006. 790 с.
Чепіль О. Я. Феномен дискурсу у сучасній лінгвістиці. Наукові записки. Серія “Філологічна”. 2011. Вип. 20. С. 211-215.
