РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ

Даниляк Р. З., Даниляк Ю. І.

Анотація

У статті проаналізовано наукові дослідження та публікації про вплив засобів масової інформації на розвиток критичного мислення дітей, на їх здатність аналізувати інформацію, про маніпулятивні технології в засобах масової інформації. Українські вчені підкреслюють, що доступ дітей до різних джерел інформації без відповідного навчання навичок критичного аналізу може сприяти формуванню стереотипного мислення та підвищувати ризик дезінформації.

Констатовано, що соціальні медіа можуть стати ефективним інструментом розвитку аналітичних навичок завдяки інтерактивності, доступу до різноманітних джерел інформації та можливості брати участь у дискусіях, але цей процес залежить від рівня цифрової грамотності школярів, їхньої здатності оцінювати інформацію та протидіяти маніпуляціям.

Проаналізовано, як саме алгоритмічна персоналізація впливає на здатність дітей критично оцінювати інформацію, які механізми маніпуляції використовуються в соціальних мережах для посилення когнітивних упереджень та які освітні стратегії можуть допомогти подолати ці виклики. Це дослідження дозволить запропонувати більш цілісний підхід до формування критичного мислення у дітей в умовах цифрового середовища.

Висвітлено різні форми маніпуляцій у соціальних мережах, основні загрози для критичного мислення: алгоритмічна сегрегація контенту та “інформаційні бульбашки”, маніпулятивний контент і дезінформація, розвиток кліпового мислення, ефект масового впливу та групового мислення, акцентовано, як це впливає на підлітків.

Розглянуто шляхи вдосконалення критичного мислення через соціальні мережі, а саме охарактеризовано ефективні стратегії, які можуть допомогти підліткам покращити критичне мислення за допомогою соціальних мереж: розвиток навичок фактчекінгу, формування звички аналізувати контент, участь у дискусіях та розвиток аргументованого мислення, використання освітнього контенту у соціальних мережах.

Доведено, що соціальні мережі можуть бути ефективним інструментом розвитку критичного мислення, якщо школярі володіють навичками аналізу інформації, фактчекінгу та розпізнавання маніпуляцій.