ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ВИКЛАДАЧА

Марищук О. Ю., Коломийцева А. О.

Анотація

У статті розглянуто особистісно-професійній саморозвиток викладача як вихідне психолого-педагогічне поняття. В межах цього підходу педагогічну діяльність описують з погляду тих вимог, що висуваються до викладача при її виконанні. Приділяється увага до місця особистості викладача в освітньому процесі, до головних шляхів розвитку професійної діяльності викладача згідно з умовами сучасного освітнього процесу, а також шляхам створення такого освітньо-розвиваючого середовища, в якому творча діяльність викладача професіонала відігравала б головну роль. Також розглядається необхідність розвивати прагнення й потребу викладача усвідомити свою особистісну і професійну сутність, місце і призначення в навчальному організмі, що розвивається, готовність до безперервного професійного самовдосконалення. Наголошується на значущості виховання, яке має сприяти розвиткові самостійності мислення і винахідництву, як і розум людини, що розвивається самостійно у дії.

Сьогодні своїми основними завданнями педагогічні колективи вищих навчальних закладів вважають розвиток кожного студента з домінантою індивідуальних і творчих можливостей та формування цілеспрямованої особистості, здатної до саморегуляції передбачення, конструювання власної життєвої стратегії. Виходячи з цього модернізується організація навчально-виховного процесу. Орієнтиром змісту освіти є праця на особистість. В минулому роль учня в системі освіти мала виходити з потреб держави. Сьогодні акценти розставлено інакше: маємо зробити людину такою, щоб вона могла вирішувати державні завдання за своїм покликанням, бути високоморальною, духовно розвиненою, мобільною в своєму розвитку. Адже корисна діяльність людини – це результат розвитку її розуму, інтелекту, здібностей.