ВПЛИВ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РУХОВУ АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Лещенко Г. А.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-164.2025.13Ключові слова:
фізична активність, фітнес-гаджети, смарт-годинники, моніторинг, мотивація, тренування, цифрові технологіїАнотація
У статті розглянуто проблему застосування сучасних цифрових технологій та гаджетів для моніторингу фізичної активності у фізичному вихованні студентської молоді. Обґрунтовано актуальність теми у контексті глобальних викликів, зокрема зростання рівня гіподинамії, цифровізації суспільства та потреби в модернізації підходів до організації занять. Проведено аналіз останніх досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, які доводять позитивний вплив фітнес-трекерів, смарт-годинників і мобільних застосунків на рівень рухової активності, мотивацію та самоконтроль користувачів. Окремо підкреслено освітній та соціальний потенціал цифрових технологій, що сприяють індивідуалізації занять, формуванню звички до фізичних вправ і популяризації здорового способу життя.
У межах експерименту за участю 30 студентів закладів вищої освіти віком 18-21 років, розподілених на контрольну й експериментальну групи, досліджено вплив носимих пристроїв на результати тренувань. Протягом тримісячного періоду виявлено статистично достовірне підвищення кількості й тривалості занять у студентів експериментальної групи, а також покращення кардіореспіраторної витривалості, якості сну та показників рухової активності (р < 0,05). Аналіз щоденників та інтерв’ю показав, що основними чинниками зростання мотивації стали регулярний зворотний зв’язок, соціальні функції застосунків та візуалізація прогресу. Встановлено, що найбільш ефективними в поєднанні мотиваційного й результативного аспектів є смарт-годинники та фітнес-браслети, тоді як спеціалізовані сенсори й мобільні додатки виконують допоміжну роль.
Узагальнено, що цифрові технології у сфері фізичної культури й спорту є вагомим чинником підвищення ефективності тренувального процесу та формування стійких здоров’язбережувальних практик серед студентської молоді. Обмеженням дослідження визначено невелику вибірку та суб’єктивність самозвітів. Перспективи подальших робіт полягають у залученні ширшої аудиторії, використанні лабораторних методів контролю та вивченні довготривалих ефектів застосування фітнес-гаджетів.
Посилання
Global Status Report on Physical Activity. 2022. WHO, 2022. 112 р.
Barnes J. The impact of wearable fitness trackers on physical activity: A review of recent evidence. Journal of Sports Technology. 2019. Vol. 12, № 3. P. 45-53.
Wallace P. Smart devices and exercise planning: Data analytics in personal training. International Journal of Physical Education. 2020. Vol. 7, № 2. P. 88-96.
Mandel H., Zarsky R. Social comparison and motivation in digital fitness platforms. Sport and Society. 2021. Vol. 24, № 1. P. 77-90.
Jakicic J., Kelliann D., Rogers R., King W., Marcus M., Helsel D., Rickman A., Wahed A., Belle S. Effect of wearable technology combined with a lifestyle intervention on long-term weight loss: The IDEA randomized clinical trial. JAMA. 2016. Vol. 316, № 11. P. 1161-1171.
Patel M. S., Asch D. A., Volpp K. G. Wearable devices as facilitators, not drivers, of health behavior change. JAMA. 2015. Vol. 313, № 5. P. 459-460.
Cadmus-Bertram L., Marcus B., Patterson R., Parker B., Morey B. Use of the Fitbit to measure adherence to a physical activity intervention among overweight or obese, postmenopausal women: Self-monitoring trajectory during 16 weeks. JMIR mHealth and uHealth. 2019. Vol. 7, № 1. P. 350-358.
Thomas K., Jayantilal S. Integrating smartwatches in physical education: Pedagogical opportunities and challenges. Education and Health. 2020. Vol. 38, № 4. P. 215-223.
Denison J., Stillwell C. Digital platforms in higher education sport and exercise programs. Teaching in Physical Education. 2021. Vol. 40, № 2. P. 112-127.
Zhang Y., Cook H., Hsu Y. Gamification and health: The role of motivation in mobile exercise apps. Computers in Human Behavior. 2017. Vol. 75. P. 153-161.
Kirwan M., Duncan M., Vandelanotte C., Mummery W.Design, development, and formative evaluation of a smartphone app for physical activity and sedentary behavior change. JMIR Research Protocols. 2020. Vol. 9, № 2. Р. 508-514.
Лелека В. Сучасні технології у фізичному вихованні студентства: використання мобільних додатків. Освітні обрії. 2025. Т. 60. № 1. С. 40-45.
Єременко Н. Перспективи застосування сучасних фітнес-трекерів. Інноваційні та інформаційні технології у фізичній культурі, спорті, фізичній терапії та ерготерапії : матеріали III Всеукраїнської електронної науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Київ, 8 квітня 2020 р.) / ред. О. А. Шинкарук. К. : НУФВСУ, 2020. С. 168-170.
Кудряшов І. О., Артюгін А. В. Оцінювання ефективності самостійних тренувань із використанням мобільних додатків у фізичному вихованні. Педагогічна академія: наукові записки, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2025. № 15. URL : https://pedagogical-academy.com/index.php/journal/article/view/669/564
Гейтенко В., Шинкарьов С., Шинкарьова Н. Використання цифрових технологій на уроці фізичної культури в умовах Нової української школи. Олімпійський та паралімпійський спорт. 2025. № 1. С. 21-25.
Самохвалова І. Ю., Харченко С. М. Використання фітнес-програм у фізичному вихованні студенток закладів вищої освіти під час дистанційного навчання. Rehabilitation and Recreation. 2022. № 11. С. 157-163.
Feter N., Dos Santos T., Caputo E., da Silva M., Reichert F. What is the role of wearable devices in increasing physical activity? A systematic review and meta-analysis. International Journal of Public Health. 2019. Vol. 64, № 5. P. 679-690.
Shih P. C., Han K., Poole E. S., Rosson M. B., Carroll J. M. Use and adoption challenges of wearable activity trackers. ACM Transactions on Computer-Human Interaction. 2019. Vol. 26, № 1. P. 1-33.
Kranz M., Möller A., Hammerla N., Diewald S., Plötz T., Olivier P., Roalter L. The mobile fitness coach: Towards individualized skill assessment using wearable sensors. Pervasive and Mobile Computing. 2021. Vol. 74. 101.
