МИСТЕЦТВО І ВИХОВАННЯ: СИНЕРГІЯ ДЛЯ УСПІХУ

Бовсунівський В. М., Грабовський П. П.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню синергетичного потенціалу інтеграції мистецтва у освітню систему, де мистецтво перестає бути лише естетичним доповненням і трансформується в ключовий інструмент гармонійного та всебічного розвитку здобувача освіти у період цифрової трансформації сфери освіти України. Констатується нове розуміння ролі мистецтва в освітньому процесі, де воно виступає потужним каталізатором для розвитку фундаментальних когнітивних, емоційних та соціальних навичок і його вплив є синергетичним: воно одночасно працює на кілька площин розвитку, створюючи ефект, більший за суму окремих складових. Науково обґрунтовано, що мистецтво впливає не лише на креативні, а й на когнітивні, емоційні, соціальні та морально-етичні аспекти, сприяючи формуванню цілісного та збалансованого мислення. Обґрунтовано важливість використання мистецьких методів як інструменту виховної роботи, що дозволяє формувати ціннісні орієнтири та активну громадянську позицію. У роботі детально аналізуються психолого-педагогічні механізми впливу мистецтва на розвиток особистості, здатної ефективно долати виклики сучасного світу. Представлено наукове обґрунтування того, як емоційно-ціннісний компонент мистецтва сприяє розвитку критичного мислення, емпатії, комунікативних навичок та соціальної відповідальності. Наголошено, що практичні аспекти реалізації міжпредметної інтеграції в сучасному освітньому процесі створюють сприятливі умови для розкриття творчого потенціалу кожного учня, підвищують його внутрішню мотивацію до навчання та формують вміння працювати в команді.

Стаття також висвітлює роль культурного середовища та педагогічної підтримки у забезпеченні емоційного благополуччя учнів. Результати дослідження підкреслюють, що синергія мистецтва і виховання сприяє розвитку творчих здібностей, етичної свідомості, соціальної компетентності та підтверджують, що органічне та системне поєднання мистецтва з іншими освітніми дисциплінами є необхідною умовою для формування інноваційної, адаптивної та соціально відповідальної особистості, що є ключовим для успішного розвитку цифрового суспільства та його стійкості до викликів.