ЕМОЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРА: ПЕДАГОГІЧНИЙ ВИМІР

Акрамов М., Остапчук Т. С., Гібало О. В.

Анотація

У статті розглядається проблема емоційного контролю як одного з ключових елементів професійної підготовки офіцерського складу в системі військової педагогіки.

Визначено роль емоційного самоконтролю у забезпеченні психологічної стійкості, ефективного лідерства та готовності офіцерів Збройних Сил України до прийняття обґрунтованих рішень у стресогенних умовах сучасного бойового середовища.

Зазначено, що глибоке розуміння будови та функціонування нервової системи є основою для формування у військовослужбовців навичок контролю над власними емоційними реакціями у стресових ситуаціях. Ось чому терапевти вчать пацієнтів називати свої почуття під час стресу. Вважаємо, що під час підготовки офіцерів необхідно приділяти увагу на цей аспект. Залишатись холоднокровним в будь якій ситуації допоможе не тільки офіцеру правильно прийняти рішення, а ще й бути прикладом для особового складу, який завжди дивиться на командира та сприймає його стан і думки.

Особливу увагу приділено педагогічним аспектам розвитку навичок емоційного контролю в процесі військового навчання та виховання майбутніх офіцерів. На основі історичного досвіду (концепції Міямото Мусаші) та сучасних підходів військового лідерства (позиція генерала Валерія Залужного) обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування емоційної витримки як важливої складової особистості офіцера й ефективного функціонування військових колективів.

Доведено, що емоційний контроль є ключовим елементом формування психологічної стійкості та ефективності офіцера в сучасних умовах військової служби. Досвід, викладений у працях Міямото Мусаші, а також сучасне бачення військового лідерства, яке відстоює генерал Валерій Залужний, підтверджують актуальність розвитку навичок емоційного самоконтролю та стресостійкості у системі військово-педагогічної підготовки офіцерського складу.