ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ТАКТИЧНОГО РІВНЯ ДО РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

Остапчук Т., Білий Д., Сандул А.

Анотація

Вивчення підготовки фахівців для роботи з військовополоненими в умовах війни з росією є надзвичайно актуальним. Це пов'язано зі зростанням кількості захоплених ворожих військовослужбовців та необхідністю дотримання міжнародного гуманітарного права.

У цьому сучасному конфлікті особливо важливо правильно поводитися з полоненими згідно з Женевськими конвенціями. Це не тільки зберігає міжнародну репутацію України, а й підвищує правову, етичну та оперативну обґрунтованість дій наших військових та службових осіб.

Крім того, професійна підготовка в цій сфері допомагає ефективно збирати розвідувальну інформацію, гарантує дотримання прав людини та знижує ризики порушень.

У статті розглянуто основи підготовки майбутніх офіцерів тактичної ланки до роботи з військовополоненими. Наша увага зосереджена на формуванні компетенції, що передбачає етичні, моральні й професійні аспекти в умовах сучасних бойових дій. Ми виділяємо три основні складові цієї компетентності – знання, емоційну стійкість і поведінкові навички, які створюють цілісну систему підготовки. У цьому контексті важливо впроваджувати сучасні підходи до військової освіти, що враховують специфіку взаємодії з полоненими та потребу формування стійких морально-етичних орієнтирів. Також визначаємо загальні напрямки вдосконалення освітньої підготовки відповідно до стандартів НАТО, норм міжнародного гуманітарного права та умов воєнного сьогодення для формування офіцерів, здатних діяти професійно.

У центрі статті – не лише офіцер як фахівець, а передусім як людина, яка стикається з морально складними ситуаціями та має вміти діяти відповідально. Йдеться не просто про дотримання інструкцій, а про вибір, у якому важливу роль відіграють не лише положення міжнародного права, а й особисті цінності, здатність зберегти людське обличчя під тиском обставин. Адже офіцер, який працює з військовополоненим, повинен бути не лише технічно підготовленим – він має залишатися в межах гуманності навіть тоді, коли весь контекст штовхає до протилежного, саме це відрізняє українського воїна від окупаційних формувань – здатність зберігати людяність там, де ворог давно її втратив.

Обґрунтовується потреба оновлення освітніх програм і практичного навчання, щоб краще підготувати майбутніх офіцерів до виконання завдань, пов’язаних із взаємодією з полоненими, у межах закону та моральних норм.