ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Савченко Р. А., Савченко Ю. О.

Анотація

Розлядається проблема формування креативності майбутніх викладачів музичного мистецтва у навчальній діяльності. Метою статті є теоретичне обґрунтування особливостей розвитку креативності майбутніх викладачів музичного мистецтва. Зазначено, що поняття “креативність переплітається з поняттям “творчість”, але різниться за значенням. Креативність розглядається як потенціал, внутрішній ресурс людини, її здатність відмовлятися від стереотипних способів мислення, або здатність знаходити нові варіанти вирішення проблем, здатність людини до конструктивного, нестандартного мислення та поведінки, усвідомлення та розвитку досвіду. Творчість сприймається як процес, який має певну специфіку і призводить до створення нового. Підкреслено, головною ознакою креативного процесу стає прагматичний елемент – початкове розуміння, навіщо і як треба щось творити і, власне, що треба творити; творчий процес ґрунтується на натхненні автора, його здібностях та традиціях.

Поділяючи поняття “креативність” та “творчість”, розуміючи творчість як діяльність, а креативність як загальну здатність до творчої діяльності, зазначено, що креативність майбутніх викладачів музичного мистецтва має розвиватися в освітній діяльності. Доведено, що розвиток креативності майбутніх викладачів музичного мистецтва має розглядатися як цілеспрямований процес розвитку таких якостей особистості, як: зацікавленість, схильність до ризику, сприйнятливість до нових ідей та знань, розвиток уяви, готовність до вибору в нестандартних ситуаціях, незалежність власної думки, прояв гнучкості в оцінці діяльності інших, здатність до самостійної творчої діяльності та націленості на її результат – створення оригінального творчого продукту, отримання якісного результату, що відрізняється новизною. Підкреслено значущість періоду юності для розвитку креативності, оскільки на цьому етапі онтогенезу характеристика суб’єкта з потенційної особистісної якості може перейти на рівень реальної психологічної особливості, що підтверджує необхідність керованого педагогічного впливу в умовах освітнього процесу. Доведено креативний характер освітньої музично-педагогічної діяльності та її зв’язок з художньою природою музичного мистецтва. Наголошено на впливі методів проблемного навчання, зокрема