МЕТАКОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСВІТНІ ІМПЛІКАЦІЇ

Задорожна О. І.

Анотація

У сучасних умовах ускладнення клінічної практики, інформаційного перевантаження та цифрової трансформації системи охорони здоров’я особливої актуальності набуває переосмислення когнітивних механізмів професійної діяльності лікаря. Одним із ключових механізмів забезпечення якості клінічного мислення є метакогніція, що охоплює усвідомлення, моніторинг і регуляцію власних пізнавальних процесів у ситуаціях діагностичної та лікувальної невизначеності. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування ролі метакогнітивних стратегій у професійній діяльності лікаря та визначення освітніх підходів до їх цілеспрямованого формування в процесі медичної підготовки.

У статті узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння метакогніції як багатовимірного феномена, що включає планування клінічних дій, моніторинг міркувань, оцінювання обґрунтованості висновків і корекцію рішень з урахуванням альтернативних гіпотез. Показано, що метакогнітивні стратегії можуть бути інтегровані в освітній процес через рефлексивні завдання та журнали, самопояснення, структуровані запитання для самоконтролю, формативний зворотний зв’язок, концептуальне відображення, роботу з клінічними кейсами, а також використання метакогнітивних чек-листів як інструментів запобігання когнітивним викривленням. Обґрунтовано, що системне впровадження таких інструментів у педагогічний дизайн сприяє розвитку рефлексивного клінічного мислення, підвищує точність метакогнітивного самооцінювання, підтримує культуру аналізу помилок і формує професійну автономію майбутнього лікаря.

Окрему увагу приділено значенню метакогнітивної регуляції в умовах використання цифрових технологій і систем штучного інтелекту, коли критична інтерпретація алгоритмічних рекомендацій стає необхідною умовою безпечної, етично відповідальної практики та збереження професійного судження. Зроблено висновок, що метакогніція має розглядатися як структурний компонент сучасної медичної освіти й важлива передумова професійної зрілості, відповідальності та безперервного навчання лікаря.