Метакогнітивні знання як центральний компонент самостійного вивчення іноземної мови в процесі навчання при перенесенні відповідальності з викладача на студента

Кобилянська І. В.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/NZ-udu-165.2026.24

Ключові слова:

метакогнітивні знання, стратегічні знання, самостійне навчання, автономний підхід, вивчення іноземної мови

Анотація

Стаття присвячена темі метакогнітивних знань як центрального компонента самостійного вивчення іноземної мови, що надає нам не лише базу знань (теорію) для ефективного індивідуалізованого навчання, але й необхідні щоденні навички (практику). Оскільки вплив цих знань (переконань) відіграє таку важливу роль, важливо уточнити, про що саме йдеться. Традиційно метакогнітивні знання поділяються на три основні типи: знання про особу, знання про завдання та знання про стратегію.

Дослідження та опис метакогнітивних знань – переконань, які студенти та вчителі мають про вивчення мови – є важливим компонентом Автономного підходу.

Зміни в мовній освіті, що відбуваються протягом багатьох років – потребуючи від студентів стати більш активними учасниками свого навчання – вимагають змін ролей як від вчителя, так і від студента: зміни всіх наших сприйняттів та очікувань, а також того, як ми готуємо та застосовуємо ці нові способи викладання та навчання. Це твердження може здатися очевидним, але часто зміни, що відбуваються в класах та навчальних закладах по всьому світу, впроваджуються без згоди тих, хто вивчає мову. Студентів під час вивчення мови, не завжди інформують, чому їх просять переглянути свою участь у навчанні, і навіть коли робляться спроби підвищити обізнаність про те, чому було б гарною ідеєю взяти на себе більше контролю, студентам рідко показують, як це зробити.

Використовуючи все те, що вважається важливим у сфері автономного вивчення мови, як спосібу ефективного, самостійного її вивчення, а не як спосіб розвитку автономії, можна зосередитися на самостійному вивченні мови, розвитку цільової мови та наданні учням можливості приймати обґрунтовані рішення щодо власного навчання. Результати студентів зосереджуються на мовних навичках, здібностях вивчення мови та їхньому розумінню, доступних ресурсів і способів їх використання для досягнення своїх цілей у вивченні мови.

Отримуючи чіткіше розуміння переконань студентами щодо вивчення мови, ми отримуємо можливість зазирнути в різноманітний досвід наших учнів та критичні детермінанти, які впливають на їхню поведінку та мотивують її. Іншими словами, якщо ми підвищимо обізнаність про те, що учні (і вчителі) думають про вивчення мови, тоді ми зможемо розвинути більш тонке розуміння успішності окремих осіб у навчанні – і працювати над наданням більш персоналізованого та ефективного керівництва.

Автономне навчання – це процес, у якому індивідууми беруть на себе ініціативу без допомоги інших у діагностиці своїх навчальних потреб, формулюванні цілей, визначенні людських та матеріальних ресурсів та оцінці результатів навчання.

Посилання

Barfield A., Brown S. Reconstructing Autonomy in Language Education: Inquiry and Innovation Palgrave Macmillan , 2007. P. 81-109

Boyd E.M., Fales A.W. Reflective learning: Key to learning from experience : Journal of Humanistic Psychology, 1983. 23(2). P.99-117.

Borg S. Teacher Cognition and Language Education : Research and Practice Continuum. 2006. P. 24−105.

Kalaja P. Barcelos A.M.F. Beliefs about SLA: New Research Approaches (2nd edition) Springer, 2006. P.55-79.

Morrison B. Self-directed learning modules for independent learning: IELTS exam preparation : Studies in Self-Access Learning, 2011. P. 37-90.

Watkins P. Learning to Teach English. :(2nd Edition), 2014. p.168

Ellis G., Sinclair B. Learning to Learn English : Cambridge University Press. 1989. P. 107 – 155

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-06

Номер

Розділ

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ