СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ІГРОПРАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Сидоренко П. П., Трегуб О. Д.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-166.2026.17Ключові слова:
ігрові технології, ігропрактична компетентність, професійна підготовка, технічні дисципліни, педагогічні умови, інтерактивне освітнє середовище, рефлексія, інженерно-педагогічна діяльністьАнотація
У статті представлено теоретичне обґрунтування сутності та структури ігропрактичної компетентності майбутніх педагогів технічних дисциплін як важливої складової їхньої професійної підготовки. Показано, що сучасні трансформації вищої освіти, зумовлені цифровізацією та оновленням освітніх стандартів, актуалізують потребу у впровадженні інноваційних методів навчання, серед яких ігрові технології посідають особливе місце. Ігропрактична компетентність розглядається як інтегральне професійне утворення, що поєднує знання про ігрові методи, уміння їх цілеспрямовано застосовувати, мотиваційну готовність до інноваційної діяльності та здатність до рефлексії результатів педагогічної взаємодії. Визначено її багатовимірну структуру, яка охоплює когнітивний, операційно-діяльнісний, мотиваційно-ціннісний та рефлексивно-аналітичний компоненти. Особливу увагу приділено специфіці формування ігропрактичної компетентності у майбутніх педагогів технічного профілю, професійна діяльність яких поєднує технічні, методичні та педагогічні аспекти. Обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу: системне впровадження ігрових технологій у зміст професійної підготовки, створення інтерактивного освітнього середовища, організація рефлексивного супроводу та підготовка викладачів до інноваційної діяльності. Показано потенціал ігрових технологій у розвитку професійних умінь студентів технічних спеціальностей, зокрема критичного та інженерного мислення, навичок співпраці, прийняття рішень і відповідальності. Окремо підкреслено, що використання ігрових технологій у підготовці педагогів технічного профілю сприяє подоланню розриву між теорією та практикою. Ігрові методи дозволяють моделювати професійні ситуації, наближені до реальних умов діяльності інженера-педагога, забезпечуючи безпечний простір для експериментування та пошуку рішень. Це підсилює практичну спрямованість навчання та сприяє формуванню готовності майбутніх фахівців до інноваційної діяльності у техніко-педагогічних системах.
Посилання
Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ : К.І.С., 2014. 112 с.
Бовтрук Н. С. Формування готовності майбутніх учителів до використання ігрових технологій у професійній діяльності : дис. … канд. пед. наук. Київ, 2019. 225 с.
Волкова Н. П. Педагогіка : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2012. 576 с.
Пироженко Л. В. Ігрові технології у навчально-виховному процесі. Київ : Педагогічна думка, 2012. 256 с.
Пометун О. І. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. Київ : А.С.К., 2004. 192 с.
Сисоєва С. О. Педагогічні інновації: теорія і практика. Київ : Видавничий дім «Слово», 2011. 312 с.
Співаковський О. В. Інноваційні технології навчання у вищій школі. Херсон : ХДУ, 2015. 178 с.
Gee J. P. What Video Games Have to Teach Us About Learning and Literacy. New York : Palgrave Macmillan, 2007. 256 p.
Kapp K. M. The Gamification of Learning and Instruction: Game-Based Methods and Strategies for Training and Education. San Francisco : Pfeiffer, 2012. 336 p.
