ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ В УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ
Єфименко В. В.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-166.2026.21Ключові слова:
3D-моделювання, методика навчання, інформатика, середня освіта, освітній процес, цифрова компетентністьАнотація
У статті порушується проблема теоретико-методичного обґрунтування формування вмінь 3D-моделювання в учнів закладів загальної середньої освіти у процесі навчання інформатики. Наголошено, що в умовах цифрової трансформації освіти та оновлення змісту шкільного курсу інформатики 3D-моделювання набуває важливого значення як засіб розвитку цифрової компетентності, просторового мислення, творчості, технічних навичок і здатності учнів створювати завершені цифрові продукти. Зазначено, що потреба у формуванні таких умінь зумовлена широким застосуванням тривимірних технологій у різних сферах людської діяльності, зокрема в інженерії, архітектурі, дизайні, медицині, анімації, ігровій індустрії, віртуальній і доповненій реальності та 3D-друці. Акцентовано увагу на тому, що навчання 3D-моделювання в школі не повинно обмежуватися засвоєнням окремих інструментів програмного середовища, а має бути спрямоване на формування цілісної системи вмінь, пов’язаних з аналізом об’єкта, плануванням його побудови, створенням і редагуванням 3D-моделі, оцінюванням якості результату та вдосконаленням власної роботи. Розкрито нормативне підґрунтя формування вмінь 3D-моделювання в учнів 5–9 та 10–11 класів, зокрема в контексті Державного стандарту базової середньої освіти, Державного стандарту профільної середньої освіти, модельних навчальних програм з інформатики та навчальної програми для старшої школи. Уточнено сутність поняття «вміння 3D-моделювання», яке розглядається як інтегрована здатність учня створювати, редагувати, аналізувати, удосконалювати й презентувати тривимірні цифрові моделі з використанням відповідних програмних засобів. Визначено структуру вмінь 3D-моделювання, що охоплює когнітивний, операційний, просторово-візуальний, проєктувальний, творчий і рефлексивний компоненти. Обґрунтовано доцільність поетапного формування зазначених умінь: від початкового ознайомлення учнів із базовими поняттями тривимірної графіки та простими операціями над 3D-об’єктами в базовій школі – до поглибленого опанування складніших способів моделювання, роботи з матеріалами, текстурами, анімацією, візуалізацією та рендерингом у старшій школі. Визначено методичні умови ефективного формування вмінь 3D-моделювання, серед яких добір доступного й доцільного програмного забезпечення, поетапна організація навчальної діяльності, використання практичних, проблемних і проєктних завдань, урахування вікових особливостей учнів, забезпечення міжпредметних зв’язків і застосування критеріїв оцінювання, орієнтованих як на процес, так і на результат створення 3D-моделі. Зроблено висновок, що системне формування вмінь 3D-моделювання в процесі навчання інформатики сприятиме розвитку цифрової компетентності школярів, їхнього просторового мислення, творчості та готовності до використання сучасних цифрових технологій в освітній і майбутній професійній діяльності.
Посилання
Кабінет Міністрів України. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова № 898 від 30 вересня 2020 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/go/898-2020-%D0%BF.
Кабінет Міністрів України. Державний стандарт профільної середньої освіти : Постанова № 851 від 25 липня 2024 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/go/851-2024-%D0%BF.
Міністерство освіти і науки України. Інформатика. Навчальна програма вибірково-обов’язкового предмету для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту. 2018. URL : https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/informatika-standart-10-11.docx.
Завадський І. О., Коршунова О. В., Твердохліб І. А. Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти. 2023. URL : https://nushub.org.ua/resource/modelna-navchalna-programa-informatyka-7-9-klasy-dlya-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osvity-avtory-zavadskyj-i-o-korshunova-o-v-tverdohlib-i-a/.
Деркач А. Зарубіжний досвід вивчення 3D-моделювання в закладах середньої освіти. Проблеми сучасного підручника. 2025. Вип. 34. С. 121–132. DOI : https://doi.org/10.32405/2411-1309-2025-34-121-132.
Твердохліб І., Деркач А. Дослідження стану вивчення 3D-моделювання в школах України та світу. Проблеми сучасного підручника : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 2024. С. 296–298.
Колгатіна Л., Марченко Є. Особливості вивчення теми «3D графіка» у базовій школі. Науково-дослідна робота студентів як чинник удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя. 2023. Вип. 22. С. 37–41.
Мосіюк О. О. Методичні аспекти вивчення текстурування та створення матеріалів для 3D моделей у шкільному курсі інформатики. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2025. № 1(56). С. 145–149. DOI : https://doi.org/10.24144/2524-0609.2025.56.145-149.
Дерев’янко Д., Дерев’янко В. Застосування цифрових технологій у 3D-моделюванні для учнів шкіл: розвиток творчих та технічних навичок у навчальному процесі. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні науки». 2025. № 4. С. 197–203. DOI : https://doi.org/10.31651/2524-2660-2026-1-197-203.
