ДОСЛІДЖЕННЯ УМІНЬ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗНАННЯ З МАТЕМАТИКИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРИКЛАДНИХ ЗАВДАНЬ

Великодний С. І., Твердохліб І. А., Банак Р. Д.

Анотація

У статті актуалізується проблема оцінювання вмінь учнів закладів загальної середньої освіти застосовувати набуті математичні знання для розв’язування практико-орієнтованих завдань. Зазначено, що попри впровадження компетентнісного підходу, традиційні засоби перевірки академічних досягнень не дозволяють об'єктивно виміряти рівень сформованості математичної компетентності в контексті реальних життєвих ситуацій. Наголошено на відсутності в Україні надійного національного інструментарію для діагностики таких умінь, що зумовлює потребу в розробленні спеціальних методичних засобів.

Метою дослідження є визначення рівня здатності школярів застосовувати математику на практиці на основі розробленої авторської методики. В основу розвідки покладено діяльнісний підхід, згідно з яким уміння розв’язувати прикладні задачі забезпечується опануванням узагальненого прийому діяльності, а саме математичного моделювання. Для перевірки висунутих припущень у дві тисячі двадцять п’ятому році було проведено педагогічний експеримент, до якого залучили двісті тридцять сім учнів сьомих–десятих класів. Діагностичний інструментарій складався з тестових завдань, спрямованих на перевірку володіння трьома базовими прийомами: змістового аналізу, побудови математичної моделі та інтерпретації результатів.

Результати вимірювання засвідчили загалом низький рівень володіння здобувачами освіти зазначеними прийомами, причому найбільші труднощі викликає етап аналізу результатів. Здійснений порівняльний аналіз виявив відсутність значущої залежності між традиційними оцінками учнів з математики та їхньою здатністю розв’язувати наближені до реальності задачі. Крім того, доведено, що наявність в умові задачі специфічної економічної чи соціальної термінології суттєво ускладнює процес застосування математичного апарату через недостатній рівень розвитку комунікативно-інформаційної діяльності підлітків.

Підсумовано, що розроблення якісних засобів вимірювання рівня володіння прийомами діяльності прикладного характеру є нагальним завданням сучасної педагогіки. Запропонований у дослідженні інструментарій може слугувати дієвим підґрунтям для подальшого створення національної стандартизованої системи моніторингу математичної грамотності школярів.