НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Гладун Т. С.

Анотація

У статті актуалізовано проблему інтеграції цифрових технологій у науково-дослідну діяльність закладів вищої освіти в умовах глобальних трансформацій та розвитку економіки знань. Метою розвідки є комплексне дослідження наукового потенціалу цифрового інструментарію у процесі підготовки фахівців, зокрема природничих дисциплін, виявлення перешкод на шляху цифровізації університетської науки та розроблення стратегічних рекомендацій для підвищення її ефективності. Методологічну основу роботи становлять методи системного, структурно-функціонального, порівняльного та контент-аналізу.

Обґрунтовано, що цифровізація докорінно змінює методологію наукового пошуку завдяки застосуванню штучного інтелекту, технологій великих даних, хмарних обчислень, цифрових двійників та віртуальних лабораторій. Це набуває особливої ваги в галузі природничих наук, де обсяги емпіричної інформації зростають експоненціально, а експериментальна база потребує значних матеріальних ресурсів. Доведено значущість концепції відкритої науки (Open Science) та впровадження сучасних систем управління науковою інформацією для розширення міжнародної співпраці, прозорості досліджень та об’єктивного оцінювання їхніх результатів.

Окреслено ключові виклики цифровізації, які класифіковано на фінансово-технологічні, етично-правові та людські (зокрема консерватизм частини академічної спільноти й цифровий розрив). Запропоновано багаторівневу стратегію подолання виявлених бар’єрів, що передбачає консолідацію зусиль на рівні держави та конкретного закладу вищої освіти.

Підсумовано, що лише системний підхід, який поєднує оновлення інфраструктури, інституційну підтримку та безперервний розвиток цифрової компетентності дослідників, дасть змогу вітчизняним університетам стати конкурентоспроможними осередками генерації знань у світовому дослідницькому просторі.