ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Городнича Л. В.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-167.2026.07Ключові слова:
штучний інтелект, учитель англійської мови, AI-інструменти, цифровізація освіти, методика викладання, персоналізація навчання, цифрова компетентністьАнотація
У статті теоретично обґрунтовано методичні засади використання штучного інтелекту у роботі вчителя англійської мови закладу загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена тим, що нормативне регулювання застосування штучного інтелекту в українській школі випереджає методичне: учителі досі не мають систематизованих рекомендацій щодо конкретних інструментів, прийомів і умов їх використання в різновікових класах.
Встановлено, що теоретичну основу застосування штучного інтелекту формують конструктивістський, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи, у межах кожного з яких технологія виконує допоміжну функцію, тоді як педагог зберігає роль наставника й організатора навчального процесу. На цій підставі сформульовано ключовий принцип добору інструментів: штучний інтелект є методично виправданим там, де він підсилює самостійну роботу учня, і недоцільним там, де підміняє її.
З урахуванням зазначених підходів запропоновано класифікацію інструментів штучного інтелекту за п'ятьма дидактичними групами, а саме: генеративні мовні моделі, адаптивні мовні платформи, інструменти автоматизованого оцінювання, платформи генерації дидактичного контенту та мобільні застосунки-співрозмовники. Розроблено модель інтеграції генеративного штучного інтелекту в урок, яка охоплює п'ять взаємопов'язаних елементів: дидактичну мету уроку, вибір інструменту з відповідної групи, роль учителя, форму взаємодії учня з технологією та контроль результату. Описано прийоми використання штучного інтелекту на кожному етапі уроку з диференціацією за ступенями навчання і наведено конкретні завдання для трьох вікових груп.
На основі міжнародних емпіричних досліджень проаналізовано переваги інтеграції штучного інтелекту в навчальний процес, серед яких персоналізація, автоматизований зворотний зв'язок і підтримка мотивації учнів, а також системні ризики: зниження академічної доброчесності, нерівний доступ до цифрових ресурсів і технологічна залежність. Визначено п'ять педагогічних умов ефективного використання AI-інструментів, зокрема відповідність учителя стандарту DigComp 2.2, верифікацію згенерованого контенту, інституційну підтримку, наявність шкільної AI-політики та поступовість упровадження. Зроблено висновок про те, що результативність штучного інтелекту в навчанні визначається насамперед збереженням педагогічного контролю над процесом.
Посилання
Биков В. Ю., Лещенко М. П., Тимчук Л. І. Цифрова гуманістична педагогіка : посібник. Київ, 2017. URL : https://lib.iitta.gov.ua/710669/1/Посібник ЦГП.pdf
Використання засобів і сервісів штучного інтелекту для професійного розвитку педагогічних кадрів : препринт (аналітичні матеріали) / Барладим В. М., Бруяка А. В., Бугаєнко М. А., Гриб'юк О. О., Коваленко В. В., Мар'єнко М. В., Осадчий В. В., Семеріков С. О., Тукало С. М., Шишкіна М. П., Яцишин А. В. / За ред. М. П. Шишкіної. Київ : ІЦО НАПН України, 2024. 96 с. DOI : https://doi.org/10.33407/LIB.NAES.ID/EPRINT/744000
Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти (проєкт). Київ, 2024. URL : https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2024/05/21/Instruktyvno.metodychni.
rekomendatsiyi.shchodo.SHI.v.ZZSO-22.05.2024.pdf
Миколайчук А. Інтеграція інструментів штучного інтелекту у викладання англійської мови студентам журналістських спеціальностей. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2025. Вип. 2. С. 188-198.
Хайруліна Н. Ф. Використання штучного інтелекту під час вивчення іноземних мов здобувачами вищої освіти в процесі їх фахової підготовки. Інноваційна педагогіка. 2024. Вип. 70. Том 2. С. 32-36. DOI : https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/70.2.6
Zawacki-Richter O., Marín V. I., Bond M., Gouverneur F. Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2019. Vol. 16. Art. 39. DOI : https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
Wei L. Artificial intelligence in language instruction: impact on English learning achievement, L2 motivation, and self-regulated learning. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Art. 1261955. DOI : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1261955
Barrot J. S. Using ChatGPT for second language writing: Pitfalls and potentials. Assessing Writing. 2023. Vol. 57. Art. 100745. DOI : https://doi.org/10.1016/j.asw.2023.100745
Wang X., Li L., Tan S. C., Yang L., Lei J. Preparing for AI-enhanced education: Conceptualizing and empirically examining teachers' AI readiness. Computers in Human Behavior. 2023. Vol. 146. Art. 107798. DOI : https://doi.org/10.1016/j.chb.2023.107798
Akgun S., Greenhow C. Artificial intelligence in education: Addressing ethical challenges in K-12 settings. AI and Ethics. 2022. Vol. 2. P. 431-440. DOI : https://doi.org/10.1007/s43681-021-00096-7
Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2022. DOI : https://doi.org/10.2760/115376
