МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ МОЛОДШОГО БАКАЛАВРА ЗАСОБАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Малюх Є. В.

Анотація

У статті порушується проблема персоналізації навчання інформатики здобувачів ступеня молодшого бакалавра в умовах активної цифрової трансформації системи вищої освіти України. Наголошено на тому, що традиційні освітні моделі не завжди здатні ефективно врахувати різний рівень попередньої підготовки, індивідуальний темп засвоєння матеріалу та фахові інтереси студентів, що зумовлює нагальну потребу у впровадженні інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування методичних підходів до персоналізації навчання інформатики зазначеної категорії здобувачів за допомогою інтелектуальних цифрових інструментів та визначення доцільних напрямів їх використання. Методологічна основа охоплює комплекс теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення науково-педагогічної літератури та нормативної бази) та емпіричних (педагогічне спостереження, аналіз результатів навчання та досвіду застосування цифрових платформ) методів дослідження. За результатами дослідження доведено, що інтелектуальні цифрові інструменти реалізують низку взаємопов’язаних функцій, а саме діагностичну, адаптивну, консультативну, аналітичну, комунікативну, мотиваційну та оцінювальну. Виокремлено п’ять провідних напрямів персоналізації освітнього процесу, серед яких індивідуалізація змісту навчання, адаптація темпу опрацювання матеріалу, варіативність способів навчальної діяльності, персоналізація автоматизованого зворотного зв’язку та підтримка індивідуальної освітньої траєкторії. Обґрунтовано базові принципи впровадження таких інструментів, до яких належать педагогічна доцільність, керована самостійність, прозорість та неухильне дотримання академічної доброчесності. Також окреслено потенційні ризики, як-от загрози конфіденційності, нерівність доступу до технологій, зниження рівня критичного мислення, та акцентовано на тому, що штучний інтелект не замінює викладача, а лише інструментально збагачує його можливості. Підсумовано, що інтелектуальні цифрові інструменти є перспективним і дієвим засобом підтримки адаптивного, практико-орієнтованого навчання інформатики. Подальші наукові розвідки мають спрямовуватися на розроблення комплексу персоналізованих завдань і проведення експериментальної перевірки ефективності запропонованих підходів у закладах вищої освіти.