СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ УМІНЬ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Шпильовий Ю. В.

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування сутності та структурних компонентів інформаційно-аналітичних умінь майбутніх педагогів в умовах стрімкої цифровізації освітнього простору. Актуальність дослідження зумовлена експоненційним зростанням обсягів даних, інтеграцією інструментів штучного інтелекту в освітній процес та потребою у фахівцях, здатних до критичного опрацювання різнопланової інформації.

Метою роботи є розкриття сутності поняття «інформаційно-аналітичні вміння», уточнення їхньої компонентної структури та розроблення програми діагностичного експерименту для визначення рівня їх сформованості. Застосовано комплекс теоретичних методів, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, систематизацію, класифікацію та моделювання педагогічного експерименту.

Доведено, що інформаційно-аналітичні вміння майбутнього педагога є інтегрованою сукупністю когнітивних процесів, практичних навичок та мотиваційно-ціннісних орієнтацій, спрямованих на ефективний пошук, критичну верифікацію, систематизацію, аналіз, інтерпретацію та використання даних для вирішення професійних завдань. Уточнено трикомпонентну структуру зазначених умінь, що охоплює когнітивний компонент (мисленнєві операції, логіка, знання методів оцінки), операційний компонент (володіння ІКТ, робота з ШІ-інструментами) та мотиваційний компонент (внутрішня готовність, відповідальність за інформаційний продукт).

Особливу увагу в статті приділено впливу генеративного штучного інтелекту на зміну архітектури діяльності педагога, що вимагає розширення спектру умінь: від володіння техніками промптингу до глибокої верифікації генерованого контенту та використання інструментів освітньої аналітики. Обґрунтовано наскрізний характер цих умінь, які виступають фундаментом для розвитку педагогічної, методичної, комунікативної та самоосвітньої компетентностей.

Автором розроблено та представлено програму діагностичного експерименту, яка базується на чотирьох критеріях: мотиваційно-ціннісному, когнітивному, операційно-діяльнісному та рефлексивному. Запропонований інструментарій дозволяє об’єктивно оцінювати рівні сформованості досліджуваних умінь (високий, середній, низький) та здійснювати корекцію освітнього процесу в закладах вищої освіти. Зроблено висновок, що розвиток інформаційно-аналітичних умінь є фундаментальною умовою формування конкурентоздатного фахівця, готового до професійної діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.