НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Філіпчук О. Р.

Анотація

Стаття висвітлює актуальну проблему сучасної позашкільної освіти – формування національної ідентичності дітей та молоді, що ґрунтується на цінностях національної культури та її культурно-історичному фундаменті, а також зумовлена перманентними, різноспрямованими соціокультурними змінами, що супроводжують становлення і розвиток інформаційного суспільства як на глобальному, так і на локальному рівнях. Ці зміни спричинені наслідками глобалізації, розвитком інформаційно-телекомунікаційних технологій, інтенсифікацією культурного обміну та домінуванням масової культури.

Одним із загрозливих наслідків глобалізації та пов’язаних з нею інтеграційних процесів, які охопили всі сфери суспільного життя, є уніфікація культурних цінностей, що призводить до нівелювання національної унікальності та втрати національної ідентичності. Проблема збереження національної ідентичності в умовах глобалізації посідає важливе місце. Особлива актуальність означеної проблеми загострена і викликами сьогодення – тимчасовою окупацією українських територій та повномасштабною війною російської федерації.

Розглядаються основні підходи щодо визначення ідентичності, зокрема підкреслюється багатоваріантність її тлумачень у науковому дискурсі; сутність національної ідентичності; визначено окремі теоретичні положення; зроблено огляд і систематизацію сучасних зарубіжних емпіричних досліджень, присвячених проблемам національної ідентичності. Впродовж студіювання теоретичного матеріалу, як українських, так і зарубіжних науковців, було виявлено основні складові формування національної ідентичності особистості в системі позашкільної освіти: етнічна, загальнодержавна (загальноукраїнська) та загальнокультурна складові.

Особливу увагу в дослідженні зосереджено на структурі національної ідентичності, визначено та схарактеризовано її компоненти: когнітивний (пізнавальний), емоційно-оцінний (конотативний), ціннісно-орієнтаційний (аксіологічний) та поведінковий (діяльнісний).

Здійснено огляд теоретико-методологічної літератури, який дав змогу розробити основні показники сформованості національної ідентичності за допомогою теоретичних та емпіричних методів, що надало можливість виявити низку тенденцій трансформації національної ідентичності в умовах інформаційного суспільства. Здійснено актуалізацію проблеми дослідження національно-державної ідентичності та виявлено низку перспективних напрямів вивчення означеного феномену.