ВІРТУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ СЕРЕДОВИЩА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Шкарівський В. Г., Костенко В. А., Чумак М. Є.
DOI:
https://doi.org/10.31392/NZ-udu-163.2025.19Ключові слова:
розробка і застосування віртуальних навчальних середовищ в освітньому процесі, неформальна освіта, віртуальне навчальне середовище, цифрові навички, дистанційне навчання, педагогічний супровідАнотація
У статті здійснено системне дослідження віртуальних навчальних середовищ як ефективного засобу формування цифрової компетентності здобувачів освіти в умовах неформального освітнього процесу. Проаналізовано структурні компоненти цифрової компетентності на основі європейських рамок (DigComp, DigCompEdu), визначено потенціал провідних цифрових платформ (Moodle, Go-Lab, Google Workspace, MS Teams) для реалізації ключових цифрових навичок. Обґрунтовано, що віртуальні середовища сприяють розвитку персоналізованого навчання, критичного мислення, цифрової самостійності й етичної взаємодії в цифровому просторі. Запропоновано модель педагогічного супроводу, що враховує специфіку неформального контексту. Представлено результати зіставлення функціональностей віртуальних середовищ з компонентами цифрової компетентності та окреслено перспективи їх подальшого використання у професійній підготовці.
Підкреслено, що впровадження віртуальних навчальних середовищ у практику неформальної освіти є необхідною умовою забезпечення високого рівня цифрової компетентності майбутніх педагогів.
У процесі аналізу матеріалу залучено наступні теоретико-методологічні підходи: системний, компетентнісний, аксіологічний, інформаційно-комунікаційний.
Проблематизовано, що на відміну від формального навчання, у неформальній освіті ВНС виступає не лише каналом трансляції змісту, а повноцінним середовищем реалізації індивідуальних освітніх траєкторій.
Перелічено та проаналізовано основні компоненти цифрової компетентності: інформаційна грамотність; комунікація і співпраця в цифровому середовищі; створення цифрового контенту; безпека; розв’язання проблем.
Узагальнено, що віртуальні навчальні середовища в умовах неформальної освіти виступають не лише технологічною основою цифрового навчання, а й ефективним інструментом організації особистісно орієнтованого, самостійного та дослідницько спрямованого освітнього процесу.
Підсумовано, що впровадження ВНС у неформальну освіту потребує створення відповідної цифрової екосистеми, яка включає технічну інфраструктуру, підтримку цифрових наставників, інтеграцію хмарних сервісів і механізми педагогічного супроводу
Посилання
Концепція розвитку цифрових компетентностей: документ / Міністерство цифрової трансформації України. Київ, 2021. 24 с.
European Commission. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens – with new examples of knowledge, skills and attitudes. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2022. 158 p.
de Jong T., Linn M. C., Zacharia Z. C. Physical and virtual laboratories in science and engineering education. Science, 2013, vol. 340, no. 6130. P. 305-308.
Гладун М. І. Цифрова грамотність як складова професійної компетентності майбутнього вчителя. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021, № 1 (81). C. 101-113.
Бучинська Д. М. Використання віртуальних лабораторій Go-Lab у підготовці майбутніх учителів фізики. Фізико-математична освіта, 2021, № 2 (28). C. 48-54.
Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Luxembourg : Publications Office of the EU, 2017. 100 p.
Graasp: Inquiry-based Learning Platform [Electronic resource]. URL : https://www.graasp.org.
MoodleDocs: Moodle open-source learning platform [Electronic resource]. URL : https://docs.moodle.org.
Google for Education [Electronic resource]. URL : https://edu.google.com.
Microsoft Teams for Education [Electronic resource]. URL : https://education.microsoft.com.
European Schoolnet. Go-Lab Project: Inquiry learning with online labs. 2020. URL : https://www.golabz.eu.
